Page 419 - Володимир Пахомов

ТРÁТТА (трáтта) — переказний вексель.
ТРАФАРÉТ (трафарéт) — 1) платівка з картону, металу тощо, в якій прорізано малюнки, літери або цифри для
їх швидкого відтворення на якійсь поверхні; 2) перен. загальноприйнятий або визнаний зразок, що його наслідують
звичайно сліпо; шаблон, штамп, стереотип.
ТРАФАРÉТНІ ДОКУМÉНТИ (трафарéтные докумéнты) — документи, що містять стандартний текст (частину
тексту) і доповнюючий його індивідуальний зміст.
ТРИБУН (трибун) — 1) у Стародавньому Римі — назва різних державних і громадських службових осіб;
2) громадський діяч, видатний оратор і пуб-ліцист.
ТРИБУНА (трибуна) — 1) підвищення для виступу промовців у залах громадських зборів, на майданах і т. ін.;
2) споруда на стадіонах, площах і т. ін. здебільшого з розташованими уступами вгору рядами місць для глядачів або
осіб, що приймають паради, вітають демонстрантів тощо.
ТРІУМФ (триумф) — 1) у Сародавньому Римі — урочистий вступ полководця та його війська у столицю після
переможного завершення війни, що супровод-жується виявом почестей; 2) видатний, блискучий успіх, перемога, тор-
жество.
ТРОП (троп) — слово або мовний зворот, вжиті в переносному значенні.
ТРУДОВÁ КНИЖКА (трудовáя книжка) — книжка, що містить основні відомості про трудову діяльність її
власника і яка є підтвердженням його трудового стажу та основою для призначення пенсії.
ТРУДОВÁ УГÓДА (трудовóе соглашéние) — домовленість із позаштатним працівником на виконання роботи,
оплата якої не передбачена фондом зарплати штатного складу установи (організації, закладу).
ТРУДОВИЙ ДÓГОВІР (трудовóй договóр) — домовленість працівника з підприємством, яка містить взаємні
зобов’язання сторін.
ТУШ (тушь) — рідка або суха фарба, звичайно чорного, дуже стійкого кольору, яка застосовується для крес-
лення, малювання пензлем, пером і т. ін.

У
УГÓДА (соглашéние) — ДОГОВІР (див.).
УКÁЗ (укáз) — законодавчий акт Президента України з питань, що входять у його компетенцію.
УЛЬТИМÁТУМ (ультимáтум) — 1) у міжнародних відносинах або при воєнних діях — категорична вимога,
невиконання якої загрожує розривом дипломатичних відносин, застосуванням сили і т. ін.; 2) взагалі якась категорич-
на вимога, що супроводжується погрозою.
УНІВЕРСÁЛ (универсáл) — 1) розпорядчий акт адміністративно-полі-тичного характеру польських королів та
українських гетьманів (іноді представ-ників генеральної старшини) у 17–18 ст.; 2) звернення декларативно-програм-
ного характеру, опубліковані 1917–1918 рр. українською Центральною радою.
УНІКÁЛЬНИЙ (уникáльный) — надзвичайний у якомусь відношенні; рідкісний, винятковий, неповторний, не-
перевершений, небачений, нечуваний.
УНІТÁРНИЙ (унитáрный) — об’єднаний, єдиний, який становить собою єдине ціле; монолітний, неподільний,
соборний.
УНІФІКÁЦІЯ (унификáция) — зведення чого-небудь до єдиної форми, системи, єдиних нормативів.
УСТАНÓВИ АРХÍВНІ (учреждéния архивные) — архіви, інші заклади чи структурні підрозділи, що забезпе-
чують облік, зберігання та використання архівних документів, формування Національного архівного фонду або здійс-
нюють керування, науково-дослідну та інформаційну діяльність у галузі архівної справи.
УХВÁЛА СУДУ (определéние судá) — акт, що містить постанову суду про припинення справи або окремих
процесуальних питань при проведенні кримінальних і цивільних справ (про виклик свідків, про призупинення справи і
т.д.).

Ф
ФАКСИМІЛÉ (факсимилé) — 1) точне відтворення будь-якого графічного оригіналу (кресленика, рукопису,
малюнка, документа, підпису тощо) фотографічним способом, печаткою чи іншою репродукцією; копія; 2) кліше, пе-
чатка, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручний підпис; 3) точно відтворений, у точному
відтворенні.
ФАКТ (факт) — 1) дійсна, не вигадана подія, дійсне явище, те, що сталося, відбулося насправді; 2) реальність,
дійсність, те, що об’єктивно існує; 3) справді; безперечно, безсумнівно; 4) уживається для вираження згоди, ствер-
дження.
ФÁКТОР (фáктор) — 1) умова, рушійна сила будь-якого процесу, явища; чинник; 2) керівник технічної части-
ни, друкарні, що здійснював безпосередній зв’язок між друкарнею та замовником; 3) посередник, дрібний комісіонер,
маклер, агент; 4) мат. кожне з перемножуваних чисел, співмножник.
ФАКТУРА (фактура) — рахунок, виписаний поставником для отримання від покупця оплати за відповідну про-
дукцію, виконані роботи і певні послуги.
ФАЛЬСИФІКÁЦІЯ (фальсификáция) — 1) підроблення чого-небудь; 2) умисне викривлення або неправильне
тлумачення тих чи інших явищ, подій, фактів; 3) під-роблена річ, яку видають за справжню; підробка.
ФАЛЬЦ (фальц) — 1) смужка тканини, якою обклеюють форзац для приєднання до внутрішніх країв аркушів
книжки, яку переплітають; 2) місце згинання друкованого аркуша.
ФАЛЬШ (фальшь) — 1) підробка, обман, шахрайство, облуда.; 2) уда-вання, нещирість, лицемірство.

362