Page 418 - Володимир Пахомов

ТÉХНІКА (тéхника) — сукупність прийомів, навиків, що застосовуються в певній діяльності, певному ремеслі,
мистецтві.
ТÉХНІКО-ЕКОНОМÍЧНІ УМÓВИ (тéхнико-экономиические услóвия) — документ, який відображає систему
вимірювачів, що характеризують якісну сторону проекту або його окремої частини.
ТЕХНÍЧНА ДОКУМЕНТÁЦІЯ (техниическая документáция) — узагальнююча назва документів, що відобра-
жають результат будівельного та технічного проектування, конструювання, інженерних пошуків та інших робіт з бу-
дівництва, а також виготовлення виробів промислового виробництва.
ТЕХНÍЧНЕ ЗАВДÁННЯ (техниическое задáние) — документ, що містить вихідні дані проектування і будівни-
цтва споруд, виготовлення устаткування, приладів та пошукових робіт і т. п.
ТЕХНÍЧНИЙ РИСУНОК (техниический рисунок) — рисунок предмета, виконаний на площині олівцем, туш-
шю, аквареллю за правилами перспективного плану письма або в аксонометричній проекції.
ТЕХНÍЧНІ УМÓВИ (НА ПРОМИСЛÓВУ ПРОДУКЦІЮ) (техниичес-кие услóвия (на промышленную про-
дукцию) — технічний документ, який визначає правила створення та експлуатації, якість продукції виробничо-техніч-
ного призначення, споруд, товарів народного споживання і т.п., на котрі відсут-ні державні стандарти.
ТЕХНОЛОГÍЧНА ДОКУМЕНТÁЦІЯ (технологическая документáция) — узагальнююча назва документів
(креслень, специфікацій, карт, інструкцій
і т.д.), призначених для опису та графічного оформлення технологічних процесів.
ТЕХНОЛОГÍЧНА КÁРТА (технологиическая кáрта) — технічний документ, що визначає зміст і порядок виро-
бничих операцій, які необхідні для виготовлення деталі, збору агрегату, спорудження об`єкту і т.д. і який узгоджений і
затверджений у встановленому порядку.
ТЕХНОЛÓГІЯ (технолóгия) — 1) сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих опера-
цій у процесі виробництва чого-небудь; 2) сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виро-
бів, проведення різних виробничих операцій тощо.
ТИП (тип) — зразок, модель, форма, яким відповідає певна група предметів, понять, явищ; марка.
ТИПÓВІ ДОКУМÉНТИ (типóвые докумéнты) — документи, які відоб-ражають однорідні питання і які скла-
даються за однаковими взірцями.
ТИРÁЖ (тирáж) — кількість примірників друкованого видання одного випуску; наклад.
ТИТУЛЬНИЙ СПИСОК (титульный список) — перелік об'єктів, які будуються і реконструюються і які вклю-
чені в план капітального будівництва.
ТОВÁРНА МÁРКА (товáрная мáрка) — знак або символ або їх поєднання, які ідентифікують продукцію та по-
слуги виробника (продавця). Товарна марка може бути виражена словом, буквою, групою слів або букв, символом,
малюнком, кольором, персоніфікованою товарною маркою. Товарна марка, яка захищена юридично,— це вже торго-
вий знак.
ТОВÁРНИЙ ЯРЛИК (товáрный ярлык) — документ, що містить відомість про якість, ціну та розміри конкрет-
ного товару.
ТОЛЕРÁНТНИЙ (толерáнтный) — поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань тощо.
ТОН (тон) — 1) характер звучання голосу людини за висотою та силою під час мовлення; 2) манера поводити-
ся.
ТОНÁЛЬНІСТЬ (тонáльность) — характер, сила звучання тону, голосу.
ТÓПІКА (тóпика) — 1) у риториці — мистецтво користуватися загальними судженнями при викладенні якоїсь
теми; 2) загальний доказ, загальне судження, застосовані до всіх однакових випадків.
ТОПОГРАФÍЧНА КÁРТА (топографическая кáрта) — точне і детальне зображення місцевості на папері, вико-
нане умовними знаками, яке показує наявність місцерозташування та взаємозв`язок всіх елементів місцевості.
ТОРГÓВИЙ ЗНАК (торгóвый знак) — фірмове ім’я, фірмовий знак, товарний образ або їх поєднання, зареєст-
ровані в установленому порядку і в зв’язку з цим захищені законом. Використання без згоди чужих торгових знаків
забороняється і карається згідно з законом.
ТОСТ (тост) — коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випити чарку на честь кого-, чо-
го-небудь.
ТОТÁЛЬНИЙ (тотáльный) — який стосується всіх, охоплює все, всіх; загальний, всеосяжний.
ТРАДИЦІЯ (традиция) — 1) досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і
передаються з покоління в покоління; 2) звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання
когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
ТРАКТÁТ (трактáт) — 1) заст. МІЖНАРОДНИЙ ДОГОВІР (див.); 2) наукова праця, де докладно розглянуто
якесь конкретне питання чи проблему; міркування на спеціальну тему; реферат, доповідь, розвідка.
ТРАНСКРИПЦІЯ (транскрипция) — точне передавання на письмі звуків якоїсь мови або музичних звуків за
допомогою умовних літер або спеціальних графічних знаків незалежно від графічних і орфографічних норм, що істо-
рично склалися в даній мові; система таких літер і знаків.
ТРАНСЛІТЕРÁЦІЯ (транслитерáция) — заміна літер однієї писемності літерами іншої писемності, незалежно
від їх вимови.
ТРАНСЛЯЦІЯ (трансляция) — 1) передавання на далеку відстань програм по радіо або телебаченню безпосе-
редньо з місця дії; пересилання; 2) передача радіомовних і телевізійних програм через мережу проводів; 3) те, що пе-
редається в такий спосіб.
ТРАНСПАРÁНТ (транспарáнт) — 1) прозора тканина (папір) з лозунгами або певними зображеннями, натягну-
та на раму й освітлена ззаду; 2) аркуш компактного світлого паперу з чіткими чорними лініями, який під-
кладають під нелінований прозорий папір, щоб написані на ньому рядки були рівні.
ТРАНСФОРМÁЦІЯ (трансформáция) — зміна, перетворення виду, форми, істотних властивостей і т. ін. чого-
небудь.
361