Page 422 - Володимир Пахомов

Х
ХАРÁКТЕР (харáктер) — 1) сукупність стійких психічних властивостей людини, її особистих рис, що виявля-
ється в поведінці й діяльності; 2) су-купність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета чи явища, його
типові риси; 3) людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей; 4) твердість, сила волі, наполегли-
вість у досягненні чогось; 5) у літературі, сценічному мистецтві — художній образ, в якому втілено типові риси певної
групи людей; тип.
ХАРАКТЕРИСТИКА (характеристика) — описання характерних якостей, особливостей, достоїнств та недолі-
ків кого(чого-)-небудь.
ХÁРТІЯ (хáртия) — 1) старовинний рукопис, а також матеріал, на якому він написаний; 2) в середні віки — до-
кумент, що засвідчував які-небудь права або привілеї; 3) назва деяких документів, декларацій суспільно-політич-ного
значення; акт, едикт, універсал.
ХРЕСТОМÁТІЯ (хрестомáтия) — збірник вибраних творів або уривків з них, складений як навчальний посіб-
ник.
ХРÓНІКА (хрóника) — 1) запис подій у часовій послідовності; 2) літе-ратурний твір, який містить у собі істо-
рію суспільних, політичних, сімейних та інших подій; 3) коротка інформація про сучасне життя.
ХРОНОЛÓГІЯ (хронолóгия) — 1) запис історичних подій в їх часовій послідовності; літописання;
2) послідовність історичних подій за часом; хроніка.

Ц
ЦЕНТР (центр) — 1) точка перетину уявних осей, ліній у фігурі; 2) се-редина, середня частина; 3) місце зосе-
редження якоїсь діяльності; осередок; 4) те, що є найголовнішим.
ЦИВÍЛЬНИЙ (граждáнский) — 1) який стосується правових відносин громадян між особою і державними ор-
ганами; 2) нецерковний, недуховний, світський.
ЦИКЛ (цикл) — 1) сукупність взаємопов'язаних явищ, процесів, робіт, яка створює закінчене коло дій протя-
гом певного проміжку часу; 2) послідов-ний ряд чого-небудь; 3) певна група наук.
ЦИРКУЛЯР (циркулляр) — письмове розпорядження, наказ директивного характеру, лист керівної організації,
який виданий для доповнення і роз’яснення, і надсилається певному колу підвідомчих організацій.
ЦИТÁТА (цитáта) — точний дослівний уривок з якого-небудь тексту; випис, витяг.
ЦÍННИК (цéнник) — вказівник цін і розцінок на які-небудь роботи, вироби і т. д.
ЦÍННІ ПАПÉРИ (цéнные бумáги) — грошові і товарні документи, володіння якими дає можливість здійснити
виражені в них майнові права. До основних цінних паперів належать: акції, облігації, векселі, заставні папери, що ви-
пускаються іпотечними банками під заставу земельних ділянок, боргів, нерухомого майна. Як втілення фіктивного
капіталу цінні папери не мають самостійної вартості. Вони — предмет купівлі-продажу на фондових біржах, а тому їх
вартість (або курс) прямо пропорційна прибутку, що дають цінні папери, та обернено пропорційна нормі позичкового
процента. Регулярно мають прибуток власники таких цінних паперів, як акції й облігації.

Ч
ЧÁРТЕР (чáртер) — один із різновидів договору морського перевезення, за яким судно фрахтується на певний
рейс. Застосовують здебільшого при зовнішньоторговельних перевезеннях масових вантажів (лісу, вугілля, руди, зер-
на тощо).
ЧЕК (чек) — 1) документ, який містить письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній
установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекодержателеві. Строк обороту чека обмежений. Розріз-
няють чеки : пред’явницький, іменний, ордерний. Чек пред’явницький виписується на пред’явника, його передача
здійснюється шляхом вручення. Використовується в розрахунках усередині країни. Чек іменний виписується на певну
особу, його поширення обмежене. Чек ордерний виписується певній особі або за її наказом, тобто чекодержатель має
право передавати чек новому власникові за допомогою індосаменту, що виконує функції, подібні до функцій вексель-
ного індосаменту. Це найзручніший і найпоширеніший різновид чеків; 2) талон з каси із зазначенням суми, отриманої
за товар, або в касу від продавця із зазначенням суми, яку потрібно заплатити.
Ш
ШАБЛÓН (шаблóн) — 1) пристрій, за допомогою якого виготовляють однакові формою, розміром і т. ін. деталі
та вироби при їх серійному чи масовому виробництві; трафарет; 2) зразок, взятий для наслідування; штамп, баналь-
ність, загальник.
ШЕФ (шеф) — 1) начальник установи, підприємства, відділу тощо; зверхник, керівник; 2) особа чи організа-
ція, яка здійснює шефство над ким-, чим-небудь; 3) у 18–19 ст. — начальник, командир військової частини або війсь-
кового навчального закладу з членів імператорської родини або заслужених генералів.
ШИФР (шифр) — 1) сукупність умовних знаків, певні комбінації яких використовують у таємному листуванні
й читають за допомогою ключа; 2) код, застосовуваний при механізованій обробці даних на лічильно-перфо-раційних
та електронно-обчислювальних машинах; 3) умовне позначення на книжках, руко-писах і т. ін., що вказує на їхні міс-
ця в бібліотеках, сховищах; 4) застар. вензель.
ШКАЛÁ (шкалá) — 1) лінійне або колове розташування поділок, що відповідають певним значенням вимірю-
ваної величини на чому-небудь; лінійка, рейка, круг і т. ін. з такими поділками; 2) система чисел, змінних величин,
прийнятих для вимірювання, оцінки або визначення чогось.

365