Page 291 - Володимир Пахомов

ЕЛЬЗЕВÍІР (эльзевиир) — 1) назва книг, які надруковано у відомих голландських друкарнях 16-17 ст., що на-
лежали друкарям-видавцям Ельзевірам; 2) назва шрифту, який використовували в цих друкарнях.
ЕМБЛÉЕМА (эмблéема) — предмет, зображення, що умовно або символічно виражає певне
поняття, ідею.
.
ЕПАНАГÓГА (эпанагóга) — збірник греко-римського або візантійського права. Видано в кінці 9 ст. Пположення
епанагоги, що оформляли союз церкви і держави, і тепер широко використовується у церковному праві.;
ЕПІГРÁАФІКА (эпигрáафика) — допоміжна історична та філологічна дисципліна, що вивчає написи, вирізьблені
на твердих матеріалах (камінь, метал тощо).
ЕПÍГРАФ (эпиграф) — 1) у стародавніх греків — напис на пам’ятнику; 3) цитата, крилатий вислів, афоризм,
уривок з пісні або приказка, вміщені перед текстом твору або його розділами.
ЕПÍІСТООЛА (эпиистоола) — лист, послання.
ЕСКÍЗ (эскиз) — технічний малюнок, який виконаний від руки з дотриманням основних правил креслення і міс- Отформатировано
тить всі дані для виготовлення зображуваних предметів. Отформатировано
ЕСПÁАРТО (эспáарто) — 1) трав’янисті рослини з роду ковили родини злаків. Поширені на Південному Заході
Європи та в Північній Африці; 2) во-локнистий матеріал з листків цієї рослини; 3) сорт паперу, виготовлений з
цього матеріалу.
ЕСПЕРÁАНТО (эсперáанто) — міжнародна штучна мова, яку створив у 1887 р. польський лікар Л. Заменгоф.
ЕСТÁАМП (эстáамп) — твір друкарської графіки, відбиток на папері, шов-ку чи інших матеріалах. Види естам-
пу — гравюра, офорт, літографія.
ЕСТАФÉЕТА (эстафéета) — 1) термінове повідомлення, пакет, що його передають гінцям, переважно кінним,
які змінюють один одного; 2) вид командних спортивних змагань на швидкість (з бігу, на лижах, велосипедах та
ін.) із зміною учасників і передаванням спеціального предмета — естафети (палички, пакета тощо); 3) перен.
традиція, яку приймають від старшого покоління або попередників.
ЕТИКÉЕТКА (этикéетка) — 1) ярлик, товарний знак, що його наклеюють на товар або упаковку. На етикетці
зазначається виготовлювач, назва товару, ціна; 2) підпис під експонатом у музеї або на виставці.
ЕЕТИКА (éэтика) — наука, що вивчає мораль; 2) норми поведінки, сукупність моральних правил певної соціаль-
ної групи.
ЕТИКЕТÁАЖ (этикетáаж) — у музейній справі — виконані за єдиними принципами щодо обсягу інформації, по-
слідовності викладу та графічного відтворення етикетки.
Є
ЄВÁАНГЕЛІЄ (Евáангелие) — 1) добра звістка, благовіствування; 2) ран-ньо-християнські твори, що оповіда-
ють про земне життя засновника християнства Ісуса Христа. Частина Біблії, що є основою християнської релігії;
3) перен. книги, в яких викладено основні принципи, правила чогось.
ЄВРОКÁАРД (еврокáард) — міжнародна кредитна картка з правом використання в країнах-учасницях євро-
пейської банківської системи.
ЄВРООБЛІГÁАЦІЯ (еврообюлигáация) — цінний папір на пред’явника, боргове зобов’язання позичальника, що
отримав довготермінову позику в одній з євровалют.
ЄВРОЧÉЕК (еврочéек) — чек, що приймається до оплати в будь-якій із кра-їн-учасниць європейської банківської
системи “єврочек” (створена у 1968 р.).

Ж
ЖИРÁАНТ (жирáант) — особа, яка робить на звороті векселя або чека передавальний напис.
ЖИРÓО (жирóо) — 1) вид безготівкових рахунків, які здійснюються за допомогою розрахункових чеків;
2) передавальний запис у векселі, чеку і т. ін.; індосамент.
ЖИРОРОЗРАХУУНКИ (жирорасчéети) — різновид безготівкових розрахунків, які банки здійснюють шляхом
перерахування сум одного рахунку на інший. Цей термін також вживають щодо всіх безготівкових рахунків.
ЖИРОЧÉЕК (жирочéек) — чек, який містить наказ чекодавця банкові про перерахування з його (чекодавця)
жирорахунку на рахунок чекоодержувача певної суми грошей. Жирочеки використовується тільки для безготівкових
розрахунків у межах одного банку, де знаходяться жирорахунки клієнта та платника по чеку. Жирочеки не можуть
передаватися за передатним записом.
ЖУРНÁАЛ (журнáал) — 1) періодичне друковане видання у вигляді книжки; 2) книга чи зошит для системати-
чних записів про що-небудь; 3) книга для обліку відвідування, успішності учнів; 4) документ, який складається за ви-
значеною формою і містить періодичні записи відомостей, подій, операцій, рішень та ін. (журнал спостережень, жур-
нал журнал бойових дій, вахтовий журнал, журнал вхідних і вихідних документів тощо).
ЖУРНÁЛ БОЙОВИХ ДІЙ (журнáл боевых дéйствий) — журнал, який складається штабом з'єднань (частин) і
містить щоденні записи про підготовку і перебіг бойових дій.
ЖУРНÁЛ-ÓРДЕР (журнáл-óрдер) — документ, в який послідовно зано-сяться бухгалтерські записи про кредит
якого-небудь рахунку за місяць.

234