Page 286 - Володимир Пахомов
P. 286

ВІЗИТНА  КÁРТОЧКА  (визитная  кáрточка)  —  1) документ,  який  широко  застосовується  у  дипломатичній
        практиці і містить зведення про дипломатичного представника; 2) картка з прізвищем, ім’ям та по батькові, іноді з
        адресою її власника для вручення під час знайомства або візиту.
             ВІЙСЬКÓВА ПРИСЯГА (воéнная присяга) — клятва на вірність служіння Батьківщині, вірність військовому
        обов'язку.
             ВІЙСЬКÓВІ СТАТУТИ (вóинские устáвы) — статути, які визначають повсякденне життя і діяльність Збройних
        сил України і регулюють різні галузі військової служби (Статут внутрішньої служби, Дисциплінарний статут).
             ВІНЬЄТКА (виньéетка) — графічна прикраса, малюнок у друкованих виданнях.
             ВÍРЧІ ГРÁМОТИ (верительные грáмоты) — документ, підписаний главою держави. Він засвідчує представни-
        цький характер дипломатичного працівника і акредитує його в цій якості в іноземній державі.
             ВКАЗÍВКА (указáние) — 1) правовий акт, що видається органом державного управління переважно з питань
        інформаційно-методичного характеру, а також з питань, пов'язаних з організацією виконання наказів, інструкцій та
        інших актів даного органу і вищих органів управління; 2) документ, що містить вимоги і необхідні пояснення з окре-
        мих питань проектування і будівництва.
             ВКАЗІВНИК  (указáтель)  —  систематизоване  перечислення  назв,  імен,  предметів  з  довідковими  даними  про
        них.
             ВЛÁСНИК АРХÍВУ (сóбственник архива) — організація або особа, яка володіє архівом на законних підставах.
             ВОКÁБУЛА (вокáбула) — 1) окреме слово іноземної мови, перекладене рідною мовою; 2) заголовок словнико-
        вої статті.
             ВОКАЛІЗÁЦІЯ (вокализáция) — у стенографії — графічний метод виразу голосних у слові зміною накреслен-
        ня приголосних.
             ВОЛЮМ (волюм) — том, частина.
             ВОЛЮМІНÓЗНИЙ (волюминóзный) — 1) багатотомний; 2) великий.

                                               Г
             ГАЗÉТА (газéта) — часопис із певною періодичністю.
             ГАРАНТÍЙНЕ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ (гарантийное обязáтельство) — форма гарантій, що її надають банки клієнтам
        за певну комісійну винагороду. Гарантійне зобов’язання свідчить, що банк страхує постачальника, який надає покуп-
        цеві комерційний кредит, і у разі прострочення платежу банк зобов’яза-ний здійснити його. Постачальник вимагає
        гарантійне зобов’язання тоді, коли не впевнений у кредитоспроможності покупця.
             ГЕМЕРОЛÓГІЯ (гемеролóгия) — наука укладання календарів.
             ГЕНЕРÁЛЬНИЙ ПЛАН (генерáльный план) — графічне зображення ділянки місцевості з спорудженнями, що
        знаходяться на ній і передбачуваними.
             ГЕОГРАФÍЧНА КÁРТА (географическая кáрта) — схематичне зменшене зображення земної поверхні на пло-
        щині, що показує розміщення природ-них, матеріальних і суспільних об'єктів і явищ, які відбираються і характеризу-
        ються у відповідності до призначення карти.
             ГЕРÁЛЬДИКА (герáльдика) — гербознавство; наука про герби міст, країв, родин.
             ГЕРБ (герб) — знак держави, міста чи народу.
             ГЕРМЕНÉВТИКА (герменéвтика) — теорія тлумачення та інтерпретації текстів.
             ГІЄРОГРÁФІЯ (гиерогрáфия) — мистецтво зображувати святі предмети.
             ГІПОТÉКА (гипотéка) — документ, що закріплює право на нерухоме майно.
             ГЛОСÁРІЙ (глосáрий) — тлумачний словник рідко вживаних слів і виразів.
             ГОЛОВНÁ   КНИГА    (глáвная   книга)   —   книга   або   відомість,   в   якій   ве-
        деться облік засобів і господарських процесів закладу (підприємства).
             ГОСТ (Госудáрственный общесоюзный стандáрт) — документ, що містив єдині норми і вимоги, які встановлю-
        валися до певного виду сировини, напівфабрикатів, готових виробів, матеріалів і документів і які були обов'язковими
        для дотримання при їх поставках, заготівлі, виготовленні і оформленні. З початку 90-их років — система міждержав-
        них регіональних стандартів у межах СНД.
             ГРÁМОТА (грáмота) — 1) заст. писаний акт, указ царя; 2) офвіційний письмвовий акт правового значення, до-
        кумент, що свідчить або встановлює що-небудь; 3) документ, що видається органом державної влади громадською
        організацією, державним закладом окремому колективу або особі як нагорода за трудові досягнення, громадську дія-
        льність, навчальні і спортивні успіхи і т.д. (почесна грамота, похвальна грамота).
             ГРÁМОТИ ВІДКЛИЧНІ (отзывные грáмоты) — документ про відкликання дипломатичного представника, на-
        правлений  главою  держави,  який  назначив  дипломатичного  представника,  главі  держави,  при  якій  дипломатичний
        представник акредитований.
             ГРÁМОТИ ВІДПУСКНÍ (отпускные грáмоты) — документ про звільнення дипломатичного представника і про
        його позитивну роль у розвитку дипломатичних відносин, надісланий керівником держави, при якій дипломатичний
        представник був акредитований, керівнику держави, що його призначив.
             лГРАФÁ (графá) — 1) смуга, стовпчик між двома вертикальними лініями у таблицях, книгах; 2) рубрика, розділ
        тексту.
             ГРАФÍТІ (графити) — стародавні написи і малюнки різного змісту, зроблені гострим предметом на посуді, сті-
        нах і т. ін.
             ГРÁФІК (грáфик) — 1) графічний або текстовий документ, що відображає стан і динаміку будь-якого явища
        (див. ДІАГРАМА, ДОКУМЕНТОГРА-МА); 2) план роботи з точними показниками норм і часу виконання.
             ГРÁФІКА (грáфика) —  лінгв. письмові чи друковані знаки, що відбивають звук мови письмовими знаками.
                                              229
   281   282   283   284   285   286   287   288   289   290   291