Page 294 - Володимир Пахомов
P. 294

ІНТЕРЛÍІНГВА  (интерлиингва)  —  штучна  мова,  перший  варіант  якої  на  латинській  мові  був  створений  у
        1908р. італійським математиком Д. Пеано, а другий у 1950 р. запропонувала Міжнародна асоціація допоміжної мови,
        очолювана А. Гоудом (США).
             ІНТЕРЛІНГВÍІСТИКА (интерлингвиистика) — розділ мовознавства, що вивчає створення і функціонування
        штучних умов.
             ІНТЕРПРЕТÁАЦІЯ (интерпретáация) — розкриття змісту чого-небудь; пояснення, витлумачення.
             ІНТРОЛІГÁАТОР (интролигáатор) — оправник книг., палітурник.
             ІН-ФÓЛІО (ин-фóолио) — формат видань, за яким розмір сторінки становить половину стандартного паперо-
        вого аркуша.
             ІНФОРМАТИВНІСТЬ  АРХÍВНОГО  ФÓНДУ  (информативность  архив-ного  фóнда)  —  властивість  архівного
        фонду задовольняти потреби суспільства в інформації.
             ІНФОРМÁТИКА (информáатика) — наука, що вивчає будову і загальні властивості наукової інформації, а та-
        кож закономірності її створення, передавання, використання у різних галузях людської діяльності.
             ІНФОРМÁАЦІЯ (информáация) — відомості про які-небудь події, факти, чиюсь діяльність і т. ін.; повідомлен-
        ня про щось.
             ІНФОРМÁАЦІЯ ДОКУМÉНТНА (информáция докумéнтная) — інформація, яка міститься в документі.
             ІСТОРИЧНИЙ ФОРМУЛЯР (исторический формуляр) — журнал, який відображає організаційний розвиток і
        бойову діяльність військової частини (з'єднання).
             ІСТОРІОГРÁАФІЯ (историогрáафия) — 1) наука, що вивчає розвиток і нагромадження знань з історії суспільс-
        тва, а також історичні джерела; 2) сукуп-ність історичних творів, які стосуються певного періоду чи проблеми; історич-
        на бібліографія.
             ІСТÓРІЯ ХВОРÓБИ (истóрия болéзни) — документ, який містить записи про перебування хворого в лікуваль-
        ному закладі, про хід лікування і стан його здоров'я.

                                               К
             КАБЛОГРÁАМА (каблогрáамма) — телеграма, що передається підводним кабелем.
             КАДÁСТР (кадáстр) — 1) зведення основних відомостей про ті чи інші природні явища (водяний кадастр, віт-
        ровий кадастр, кадастр сонячної енергії і т.д.); 2) перелік і оцінка об'єктів з метою їхнього оподаткування (промисло-
        вий кадастр, кадастр міського нерухомого майна).
             КАЛÁАНДР (калáандр) — машина для вигладжування і надання блиску поверхні тканини, паперу, гуми або
        нанесення малюнку або візерунку способом тиснення.
             КАЛЕНДÁР (календáрь) — довідкова таблиця або книжка з послідовним переліком усіх днів року.
             КАЛІГРÁАФІЯ (калигрáафия) — уміння, майстерність писати чітким, рів-ним почерком, краснопис, чистопи-
        сання, красне писання.
             КÁЛЬКА (кáалька) — 1) прозорий папір чи тканина, що накладається на креслення, малюнок для копіювання;
        2) лінгв. слово, вислів, утворене способом калькування.
             КАЛЬКУЛЯЦІЯ (калькуляция) — документ, який містить розрахунок обчислення собівартості або вартості чо-
        го-небудь (промислової продукції, виконаних робіт, товарів, витрат і т.д.).
             КАНÓН (канóон) — церк. список, зібрання релігійних книг, творів, узаконених церквою як Святе Письмо.
             КАНЦЕЛЯРИИСТ (канцеляриист) — 1) заст. дрібний службовець канцелярії; писар; 2) перен. працівник апа-
        рату, що формально, по-бюрократичному ставиться до виконання своїх обов’язків.
             КАНЦЕЛЯРІЯ (канцелярия) — відділ установи, який займається діловодством.
             КÁРТА (кáАрта) — 1) умовне зменшене загальне зображення земної поверхні, її частини або окремих країн сві-
        ту; 2) певним способом складений документ, де подаються спеціальні відомості у вигляді коротких записів, схем, гра-
        фіків і т. ін.; 3) невеликий аркуш твердого паперу із зображенням умовних фігур або значків чотирьох мастей; набір
        (колода) гральних карт; 4) чотири-кутний візерунок, малюнок на тканині, одязі; 5) діал. меню; 6) аркуш паперу або
        сторінка книжки; 7) діал. лист, офіційний документ.
             КÁРТА (КÁРТКА) (кáрта (кáрточка)) — узагальнене найменування документів, які містять спеціальні відомос-
        ті, що розміщені на розграфленому бланку (картка курортна, картка амбулаторна і т.д.).
             КÁРТА ПОГÓДИ (кáрта погóды) — географічна карта, на якій цифровими і умовними знаками нанесені відо-
        мості про погоду на певній території.
             КÁРТА ФОТОГРÁФІЇ РОБÓЧОГО ДНЯ (кáрта фотогрáфии рабóчего дня) — документ, який містить записи
        затрат робочого часу на безпосереднє виконання роботи, підготовку до її виконання, обслуговування робочого місця і
        т.д.
             КАРТÉЛЬ  (картéель) — 1) письмовий виклик на дуель; 2) угода між дер-жавами про обмін  ув'язненими або
        військовополоненими.
             КÁРТКА ФÓНДУ АРХÍВНОГО (кáрточка фóнда архивного) — обліковий документ, призначений для держав-
        ного й централізованого обліку документів Національного архівного фонду України.
             КАРТОГРÁМА (картогрáмма) — географічна карта, яка показує інтенсивність будь-якого фактора або явища
        (густота населення, його національний склад і т.д.) в окремих районах.
             КАРТÓН (картóон) — товстий твердий папір особливого виготовлення; текстура, бібула.
             КАСÁЦІЯ (касáция) — 1) перегляд, скасування вищою інстанцією судової ухвали, вироку, що не набрали чин-  Отформатировано
        ності закону; 2) розм. скарга, заява про перегляд судової ухвали, вироку.           Отформатировано
             КÁСОВА КНИГА (кáссовая книига) — бухгалтерська книга, призначена для обліку всіх надходжень та видачі
        грошей.
                                              237
   289   290   291   292   293   294   295   296   297   298   299