Page 293 - Володимир Пахомов

ЗВИНУВÁЧУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК (обвинительное заключéние) — акт органів прокуратури про результа-
ти попереднього розслідування злочину і передачу звинувачуваного суду.
ЗВІТ (отчéт) — документ, що містить відомості про підготовку, проведення і підсумок виконання планів, за-
вдань, відряджень та інших заходів, що подається керівній установі або посадовій особі.
ЗЕМÉЛЬНА ШНУРÓВА КНИГА (земéльная шнуровáя книга) — книга обліку всієї площі земель.
ЗОБОВ'ЯЗАННЯ (обязáтельство) — 1) документ, який містить обіцянку виконання чого-небудь, пов'язаного з
майновими чи грошовими стосунками; 2) грошовий позиковий документ (заставне зобов’язання, боргове зобов’я-
зання).
ЗОЛОТÍ СЕРТИФІКÁТИ (золотые) сертификáты) — 1) свідоцтва про депонування золота, що випускалися
скарбницею або банками капіталістичних країн та підлягали вільному обміну на позначену на них кількість золота. Як
різновид грошових знаків золоті сертифікати набули широкого розповсюд-ження в США. Золоті сертифікати вперше
випустили 1863 р. у зв’язку з необхідністю підтримати золоту промисловість та забезпечити оптовий обіг стійкими
грошима; 2) свідоцтва скарбниці США, що використовувалися з метою забезпечення банкнотної емісії федеральних
резервних банків.
ЗУСТРІЧНІ ВÉКСЕЛІ (встрéчные векселя) — векселі, за якими дві особи виступають стосовно одна одної як
кредитори та позичальники. Зустріч-ні векселі видаються двома особами одна одній не на підставі здійсненої між ни-
ми комерційної угоди, а з метою обліку цих векселів у банку.

І
ІДЕНТИИЧНИЙ (идентиичныьій) — тотожний, однаковий, такий самий; рівнозначний, еквівалентний.
ІДЕНТИФІКÁАЦІЯ (идентификáация) — ототожнення, прирівнювання, уподібнення.
ІДЕОГРÁАМА (идеогрáмама) — письмовий знак, що позначає певне поняття.
ІДЕОГРÁАФІЯ (идеогрáафия) — письмо, окремі знаки якого передають не звуки, а цілі поняття; існувало у
древніх народів (єгиптян, індійців), нині ним користуються у Китаї та Японії.
ІДÉЯ -ФІКС (идéея-фикс) — невідступна, настирлива ідея, думка.
ІДІО (иИдио) — штучна міжнародна мова.
ІДІÓГРАФ (идиóограф) — власноручний підпис.
ІЄРАТИИЧНИЙ (иератиический) — священний, жрецький; ієратичне письмо — скоропис стародавніх єгип-
тян, створений на основі ієрогліфів.
ІЄРÓОГЛІФИ (иерóоглифы) — фігурні знаки у системі ідеографічного письма, що позначають поняття, склад
або звук мови.
ІЗОГРÁАФІЯ (изогрáафия) — копія, знята з рукопису; факсиміле.
ІЛЮСТРÁАЦІЯ (илюстрáация) — 1) зображення у книзі чи журналі, що пояснює, відтворює зміст тексту; ма-
люнок; 2) перен. приклад, який наочно пояснює, розкриває, підтверджує що-небудь.
ІНВЕНТАРИЗАЦÍЙНИЙ ÓПИС (ВÍДОМІСТЬ) (инвентаризациóнная óпись (вéдомость)) — перелік майна
установи, підприємства, організації або особи із зазначенням виявленої кількості, стану предметів і їхньої вартості.
ІНДОСАМÉНТ (индосамéнт) — спеціальний запис на зворотній стороні векселя про порядок передачі векселя.
Індосамент може бути іменним, коли вказується ім’я нового власника; бланковим, коли є лише підпис індосанта (осо-
ба, якій передається вексель або цінний папір з індосаментом, називається індосантом).
ІНДУЛЬГÉЕНЦІЯ (индульгéенция) — грамота про відпущення гріхів, яку видавала католицька церква від
імені папи римського за певні заслуги перед церквою, а також за гроші.
ІНІЦІÁАЛИ (инициáалы) — 1) перші літери імені та по батькові або імені, по батькові та прізвища; 2) виділені
більшим шрифтом і часто прикрашені заголовні літери нового розділу або абзацу.
ІН-КВÁАРТО (ин-квáарто) — заст. у четверту частину аркуша (про формат книжки, журналу, рукопису); у
чверть.
ІНКОРПОРÁАЦІЯ (инкорпорáация) — юр. зібрання в єдине ціле законів та інших правових актів, виданих у
різний час, без зміни їх змісту.
ІНКОТÉЕРМС (инкотéермс) — збірник міжнародних торгових термінів з тлумаченням.
ІН-ОКТÁАВО (ин-октáаво) — у восьму частину аркуша (про формат
книжки, журналу, рукопису); у вісімку.
ІНСТРУКЦÍЙНА КÁРТА ПЕРЕДОВÓГО ДÓСВІДУ ПРÁЦІ (инструкциóнная кáрта передовóго óпыта трудá)
— документ, який систематизує і узагальнює найбільш раціональні методи праці, прийоми роботи, організацію
робочого місця і т. д.
ІНСТРУУКЦІЯ (инструукция) — 1) керівна вказівка, настанова, директива, припис, рекомендація; 2) правовий
акт, який видається органом державного управління (або затверджується його керівником) з метою встановлення пра-
вил, які регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові і інші спеціальні сторони діяльності уста-
нов, організацій, підприємств (їхніх підрозділів і служб), посадових осіб і громадян.
ІНТАГЛІОДРУУК (интаглиодруук) — друк, елементи якого виступають над поверхнею паперу, тому їх можна
відчути на дотик. Є одним із захисних елементів паперових грошей, цінних паперів.
ІНТЕРВАЛЮТА (интервалюта) — грошові знаки чужоземних держав, а також кредитні та платіжні документи
у чужоземних грошових одиницях, що використовуються у міжнародних розрахунках.
ІНТЕРВ'Ю (интервью) — запис бесіди журналіста з якою-небудь особою (групою осіб), який призначений для
публікації, радіо або телевізійної передачі.

236