Page 153 - Володимир Пахомов

том мовної системи Словниковий склад її поповнився лексемами з інших
говорів запозиченнями з чужих мов Лексичну норму відображають і
утверджують насамперед словники
Серед відступів від літературних норм на рівні лексики впадають в
око передусім незасвоєні невмотивовані росіянізми алтар (вівтар ол-
тар) врачування (лікування) груз (вантаж) поставщик (постачаль-
ник) моросити (мрячити мжи-чити) підстрікати (підбурювати, під-
бивати, під’южувати підструнчувати підмовляти)
В усній формі офіційно-ділового й публіцистичного стилів виділя-
ються частотою вживання група слів – непотрібні кальки російських лек-
сем багаточисельний малочисельний (правильні українські відповід-
ники численний, нечисленний), міроприємство (захід), всезагальний
(загальний), слідуючий (наступний, перед переліком такий).
Одним із поширених відступів від лексичних норм є вживання украї-
нських слів у невластивому їм значенні: “Її вабило метке (замість влуч-
не) слово, вдалий жарт” (газ.) Прикметник меткий має значення “швид-
кий, спритний, кмітливий”.
“Полічити (порахуй) до трьох, а тоді біжи”.
“Я рахую (вважаю або гадаю), що це не відповідає дійсності”.
Ще одне свідчення лексичної безпорадності – невміння повною мі-
рою використати синонімічне багатство української мови. Усі засоби ма-
сової інформації вподобали, приміром, слова духовенство, минулоріч-
ний, просвітитель, учбовий, хоч українська мова має відповідні її фоне-
тичним та словотворчим законам варіанти: духівництво, торішній, про-
світник, навчальний.
На особливу увагу заслуговує написання й вимова власних імен, зок-
рема, антропонімів (імен людей) і топонімів (географічних назв). В усно-
му мовленні, в засобах масової інформації можна почути й прочитати не-
відповідні лексичним, орфографічним та орфоепічним нормам топоніми й
прізвища: Бєлгород-Дністровський, Нєжин, Северодонецьк, Бєлоконь,
Вєрбовая, Гнєдаш, Калініченко, Сєрий, Третьяк. Маємо писати і вимов-
ляти: Білгород-Дністровський, Ніжин, Сіверськодонецький, Білокінь,
Вербова, Гнідаш, Калиниченко, Сірий, Третяк.
Норми стилістичні регулюють вибір слова або синтаксичної конс-
трукції відповідно до умов спілкування і стилю викладу (наприклад, роз-
різняти, а не диференціювати – в розмовному стилі; море дуже глибо-
ке, а не глибоченне море – в науковому стилі, і т.д.).
Норми лексичні й стилістичні діють не так автоматично, тому оці-
нюються як доречні чи не доречні.

10.8 Фразеологічні норми

Фразеологічні норми. У всіх без винятку стилях мовлення вжива-
ються фразеологізми. Мовці із задоволенням користуються фразеологіч-
ними зворотами. Пояснюється це тим, що фразеологічні одиниці, з одного
136