Page 116 - 6

частинах, навпаки, збільшується.
За співвідношенням довжини і ширини розрізняють
лінійні та переривисті складки. Лінійні складки
утворюються при інтенсивному зім’яті порід і мають
вузьку, досить витягнуту форму. Співвідношення
довжини і ширини в таких складках складає 10:1, 20:1 та
більше. В перикліналях та централях пласти залягають
більш полого, ніж на крилах. Лінійні складки бувають
прямолінійними, дугоподібно вигнутими, розгалуженими,
віруючими, кулісоподібними та сигмоїдними.
Одночасно з лінійними дуже часто зустрічаються
переривисті складки. В більшості випадків вони
характерні для областей спокійного геологічного
розвитку. В плані їх довжина незначно перевищує
ширину. Серед переривистих складок виділяють
брахіскладки, вали, купола та діапіри.
У брахіскладок відношення довжини до ширини
складає 2:1-3:1. Серед них розрізняють брахіантикліналі та
брахісинкліналі.
Купола являють собою антикліналі, у яких
відношення довшої осі до короткої складає менше 2:1. В
плані вони мають закруглені ізометричні форми.
Синклінальний аналог куполів – мульди.
Великі витягнуті антиклінальні підняття, які
складаються із брахіантикліналей і куполів називають
валами. Вони простягаються на десятки і сотні кілометрів.
Дуже часто амплітуда валоподібних піднять досягає 200-
300 м і більше. Кути падіння пластів на крилах валів
невеликі, складаючи в середньому 3-5°.
Своєрідною формою куполовидних переривистих
складок є діапіри (куполи з ядром протікання).
Характерними особливостями діапірів є наявність
пластичних порід у вигляді солі, глини, гіпсу та інших
порід у ядрі та закономірне збільшення кута нахилу
пластів від крил до ядра складки. Якщо ядра складки
складені кам’яною сіллю, то складки називаються
соляними куполами.
Діапіри утворюються при видавлюванні високо
пластичних порід ядра складки в область пониженого
гірничого тиску. В результаті діапірові ядра набирають
форми лінз, потоків, грибів тощо. Шари, які примикають
до ядра, залягають під крутим кутом і мають меншу
товщину, ніж в периферійних частинах складки.

5.6 Розривні дислокації гірських порід