Page 114 - 6

віддалі.
Флексурами називають коліноподібні згини в
шаруватих товщах, які виражені нахиленим положенням
шарів при загальному горизонтальному заляганні або
більш крутим падінням на фоні загального
горизонтального залягання.
Складками називаються згини шарів гірських порід,
які можуть мати будь-яке положення у просторі. Вони є
основою формою плікативних дислокацій і двох видів –
антиклінальні та синклінальні.
Антиклінальними складками (антикліналями)
називаються згини, в центральних частинах котрих
розташовані найбільш давні породи відносно їх краєвих,
периферичних частин.
Синклінальними називаються ввігнуті складки, в
яких пласти падають назустріч один одному, а в
центральних частинах розташовуються більш молоді
породи, ніж на периферії.
Антиклінальні та синклінальні складки мають
наступні елементи: крила, шарнір, замок, кут, осьову
поверхню, вісь, ядро, ширину, амплітуду та довжину.
Крилами називається частина складок, які
примикаються до перегинних частин їх шарів.
Шарнір складки – лінія перетину осьової поверхні з
поверхнею одного із шарів, який складає складку. В
повздовжньому вертикальному розрізі шарнір переважно
піднімається і опускається.
Замок – частина складки в місці перегину шарів.
Часто цю називають склепінною частиною складок в
антикліналях та сідлом, мульдою – в синкліналях.
Кут складки – кут, утворений лініями, які є
продовженнями крил складки в місці їх перегину.
Осьова поверхня – це поверхня, яка проходить через
точки перегину шарів, які складають складку.
Вісь складки – лінія перетину осьової поверхні
складки з горизонтальною площиною.
Ядро складки – товща гірських порід, яка складає
замок антиклінальних та синклінальних складок.
Ширина складки – відстань між її крилами. При
наявності декількох паралельних складок ширина
складки визначається як віддаль між осьовими
поверхнями двох сусідніх антикліналей або синкліналей.
Амплітуда складки - вертикальна відстань від
перегину антикліналі до перегину спряженої синкліналі.