Page 113 - 6

позитивними вертикальними рухами земної кори.
Неузгоджені контакти між шарами різного віку і
літологічного складу можуть бути викликані
тектонічними розривами і переміщеннями по них окремих
блоків гірських порід. В умовах доброї відслоненності
порід і достатньої детальності геологічних досліджень
тектонічне неузгодження легко відрізнити від
стратиграфічного. Для достовірного встановлення
тектонічного неузгодження необхідно керуватися
наступними критеріями:
- пласти більш давніх порід завжди насунуті на більш
молоді гірські породи;
- на контакті між світами різного віку утворюється
система дзеркал сковзання і розтертої маси
тектонічної брекчії;
- площиною контакту зрізаються шари нижньої
світи, утворюючи при цьому кутове неузгодження.

5.4 Горизонтальне та похиле залягання шарів

Горизонтальне залягання шарів характеризується
загальним горизонтальним або близьким до нього
розташування поверхні нашарування на великому
просторі. Однак ідеальні поверхні нашарування
практично не зустрічаються. Вже в процесі
осадконакопичення утворені шари відкладів на деяких
ділянках починають набирати деякого нахилу. Частіш
всього цей нахил незначний і не перевищує 1-2°.

5.5 Складчасті дислокації гірських порід

Похиле залягання шарів в більшості випадків
пов’язане з формуванням більш складних вторинних
структур під впливом ендогенних процесів і головним
чином тектонічних рухів земної кори. В результаті
первинні форми залягання гірських порід порушуються і
утворюються більш складні елементи. Всяке порушення
початкового горизонтального порушення залягання
гірських порід називається дислокацією.
Вони є результатом пластичних деформацій гірських
порід і розвиваються тільки в шаруватих товщах.
Плікативні дислокації. До цього типу дислокацій
відносяться монокліналі, флексури і складки.
Монокліналі являють собою товщі пластів гірських
порід, рівномірно нахилених в одну сторону на значній