Page 120 - 6

перпендикулярні, то їх азимути різняться на 90°. Таким
чином визначивши азимут лінії падіння, можна
вирахувати азимут лінії простягання, додавши або
віднявши 90° до значення азимуту падіння. Зворотну
операцію – одержати азимут падіння, знаючи азимут лінії
простягання – зробити не можна.
Азимути простягання, падіння та кут падіння
називаються елементами заляганнями пласта і визначають
його положення в просторі. Елементи залягання пласта
визначаються гірничим компасом.

7. ГІРНИЧИЙ КОМПАС, ЙОГО БУДОВА ТА ОСОБЛИВОСТІ РОБОТИ З
НИМ

Гірничий компас відрізняється від звичайного
компасу. Він переважно монтується на прямокутній
пластині, яка має довжину 8-11 см і ширину 7-8 см, таким
чином, щоб напрямок північ-південь був паралельним
довшим його сторонам.
Поділки на градусній шкалі азимутів від нуля до 360°
йдуть в напрямку, зворотному ходу годинникової стрілки.
Крім того, положення сторін світу схід-захід змінено на
зворотне. Зроблено це для того, щоб величину азимуту
простягання можна було відрахувати безпосередньо по
покажчику північного кінця магнітної стрілки. На голці
гірничого компаса підвішений кутомір (клінометр), який
має шкалу з поділками від 0° до 90°. За характером
розташування кутоміра проводиться відлік кута падіння
(нахилу).
Вимір елементів залягання шарів рекомендується
проводити наступним чином:
- На очищеній ділянці покрівлі, підошви або
нашарувань шару чи контакту визначається положення
лінії простягання. Для цього прикладається компас, який
знаходиться у вертикальному положенні, довгою
стороною до покрівлі або контакту і, повертаючи його
вправо або вліво за показам клінометра визначають лінію
простягання (при 0°).
- Для заміру азимута простягання шару або контакту
компас приводиться в горизонтальне положення і
суміщаємо його довшу сторону з лінією простягання. При
цьому компас повинен мати таке положення, щоб північна
відмітка розташувалась від нас, південна до нас, західна –
справа, східна – зліва. Відлік азимуту простягнення
проводиться на лімбі за показанням північного кінця