Page 121 - 6

магнітної стрілки.
- Для визначення азимуту падіння шару або контакту
компас короткою “південною” стороною прикладається до
лінії його простягання за північним кінцем стрілки.
- Для визначення кута падіння компас довгою
“східною” стороною, прикладається до лінії падіння.
Відлік кута падіння проводиться за показанням
клінометра на напівлімбі.
Отримані заміри елементів при похилому залягання
шарів або контактів переважно записується в наступному
вигляді: П нС 65°, кут 53°, тобто записують тільки азимут і
кут падіння. При вертикальному падінні, тобто коли кут
має 90° заміряють тільки азимут простягання.
Замір елементів залягання шарів, інтрузивних та
ефузивних тіл в лабораторних умовах проводиться
відповідних об’ємних моделях.

8. ЛАБОРАТОРНІ ПРИЛАДДЯ, МАКЕТИ І ЗРАЗКИ ПОРІД

При виконанні цієї лабораторної роботи необхідні
наступні приладдя, макети, взірці:
1) Гірничий компас для заміру елементів
залягання шарів (пластів)
2) Лінійка для заміру товщин пластів на
об’ємних моделях
3) Об'ємні моделі:
3.1 Макети горизонтально-, похило- і
вертикальнозалягаючих пластів із
рельєфною поверхнею;
3.2 Макети складчастих форм: згин вниз, згин
вверх, згин в сторону;
3.3 Макети синклінальної і антиклінальної
складок;
3.4 Макети типів складок: пряма, коса,
запрокинута, лежача, перевернута;
3.5 Макети основних типів складок:
коліноподібна, скринеподібна, діапірова;
3.6 Макети основних диз’юнктивних порушень:
скид, підкид, насув, зсув;
3.7 Макети будов грабенів і горстів;
3.8 Макет для визначення елементів залягання
шару;
3.9 Макет форм залягання інтрузивних та
ефузивних тіл;