Page 109 - 6
P. 109

В генетичному відношенні найбільш розповсюдженням
                            в  метаморфічних  породах  користуються  складки  течії,  що
                            утворилися в умовах високих температур та значного стресу.
                            Різке  зниження  в’язкості  гірських  порід  в  таких  умовах
                            призводить до витікання порід вверх або в іншому напрямку в
                            сторону  пониженого  тиску  і  супроводжується  утворенням
                            гнейсоподібних  або  сланцевих  структур.  Найбільшого
                            розповсюдження в цих умовах набули гострі, сильно стиснуті
                            та  ізоклінальні  складки,  які  досить  часто  ускладнюються
                            меншими дрібними складками.
                                  Серед давніх архейських і ранньопротерозойських порід
                            в  багатьох  регіонах  земної  кори  зустрічаються  заокруглені,
                            овальні  або  кутова  то-заокруглені  масиви,  які  складені
                            гранітогнейсами і в меншій  мірі масивними гранітоїдами, які
                            одержали  назву  куполів.  Поперечні  розміри  цих  структур
                            досягають десятків і сотень кілометрів. Куполи розділені між
                            купольними      синкліналями      складної    лінійної   форми,
                            утвореними  зміненими  метаморфізмом  вулканогенними  та
                            осадовими      породами.      Куполи     складені     переважно
                            плагіогранітами, гранодіоритами, кварцевими діоритами.
                                  В  краєвих  частинах  куполів  нашарування  порід
                            вертикальне,  круте,  іноді  запрокинуте.  В  ядрах  куполів,
                            навпаки,  пологе  або  близьке  до  горизонтального.  Тут
                            розповсюджені тільки гранітогнейси та мігматити.
                                  Оточують гранітогнейсові куполи зеленокам’яні пояси,
                            що  складені  в  нижніх  частинах  із  змінених  вулканогенних
                            порід,  а  в  верхніх  частинах  –  утвореними  кременистими  і
                            глинистими      сланцями,      кварцитами,      конгломератами,
                            аркозами, залізистими кварцитами тощо.
                                  Форми  зеленокам’яних  поясів  в  плані  назвичайно
                            різноманітні  –  від  кільцеподібних  до  неправильних.  В
                            поперечному розрізі вони мають чітко виражену синклінальну
                            будову і ніби обтікають гранітогнейсові куполи.

                                   5. ФОРМИ ЗАЛЯГАННЯ ОСАДОВИХ ГІРСЬКИХ ПОРІД

                                  Осадові  гірські  породи  біля  10%  маси  земної  кори  і
                            покривають 75% поверхні Землі. Основна їх маса знаходиться
                                                           2
                            на  материках  (752  млн.  км ),  шельфах  і  континентальних
                                                  2
                            схилах  (158  млн.  км ),  тоді  як  на  дно  океанів  припадає  190
                                    2
                            млн.  км .  в  межах  материків  біля  20%  об’єму  всіх  осадових
                            гірських  порід  залягають  на  платформах  і  48%  в
                            геосинкліналях.  Товщина  осадової  оболонки  в  земній  корі
                            коливається  від  долей  метра  до  10-15  км  і  можливо  навіть
                            більше,  але  щодо  об’єму  Землі  складає  надзвичайно  малу
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114