Page 110 - 6
P. 110

величину.

                               5.1 Шар (пласт), його параметри і способи визначення

                                  Первинною структурною формою залягання осадових
                            утворень є шар, або пласт.
                                  Пластом, або шаром називається геологічне тіло плоскої
                            форми,  складене  однорідною  осадовою  породою,  обмежене
                            двома  паралельними  поверхнями  напластування,  яке  має
                            приблизно  постійну  товщину  і  займає  значну  площу
                            розповсюдження.  Назва  пласта  (шару)  визначається  складом
                            його порід, наприклад, пласт, пісковика, пласт вапняку, пласт
                            солі, та інші пласти.
                                  Поверхня,  яка  обмежує  пласт  знизу,  називається  його
                            підошвою,  а  зверху  –  покрівлею  (рис.  8.1).  В  більшості
                            випадків вони не плоскі та строго паралельні і можуть мати
                            багаточисельні нерівності, а часом значну кривизну. Перехід
                            одного  шару  в  інший  може  бути  різким  або  поступовим,
                            незамінним.  В  останньому  випадку  перехід  шару  до  нижче-
                            або  вищележачих  порід  проходить  при  поступовій  зміні
                            складу породи.
                                  В  серії  або  пачці  пластів  (шарів)  покрівля  нижче
                            лежачого шару є одночасно підошвою верхнього шару. Вони
                            називаються  також  поверхнями  нашарування.  Відстань  між
                            покрівлею  і  підошвою  шару  (пласта)  називається  його
                            товщина.
                                  Розрізняють  три  види  товщин  –  дійсну,  видиму  і
                            неповну.  Дійсною  товщиною  називається  найкоротша
                            відстань  між  покрівлею  і  підошвою  шару  (пласту).  Відстань
                            між покрівлею і підошвою, відмінна від нормальної, складає
                            видиму товщину. Якщо вимірюють відстань від покрівлі або
                            підошви шару (пласта) до будь-якої поверхні, яка знаходиться
                            внутрі шару (пласта), то кажуть про його неповну товщину.
                                  В  польових  умовах  при  геологічному  картуванні  дуже
                            рідко  вдається  заміряти  дійсну  товщину  безпосередньо  у
                            відслоненнях.  Тому  в  більшості  випадків  спостерігається
                            тільки  видима  товщина,  а  дійсну  товщину  необхідно
                            вираховувати.  Вираховування  товщини  проводиться  як  на
                            основі абсолютних відміток покрівлі і підошви пласта, знятих
                            із  топографічних  карт,  так  і  простими  математичними
                            розрахунками. Наприклад, якщо абсолютна відмітка покрівлі
                            пласта складає 187 м, а підошви – 163 м, то дійсна товщина h
                            складатиме  187-163=24  м.  Дійсну  товщину  також  можна
                            визначити  розрахунками,  замірявши  попередньо  видиму
                            товщину “а” і кут  нахилу рельєфу, за формулою h=a sin .
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115