Page 18 - 56

Для виділення петрофізичних груп порід застосовується
метод групування по найбільше загальних і стійких ознаках:
генетичному типу, складу, текстурно-структурним
особливостям, діагенезу і метаморфізму. Для з'ясовування
розподілу фізичного параметра в межах попередньо виділеної
петрофізичної групи використовують варіаційний ряд
(таблиця 1.1), де кожному значенню параметра x або
інтервалу його зміни х відповідає визначена
повторювальність значень параметра (частота). Оптимальна
ширина інтервалу може бути обчислена за формулою
Стерджеса
x  x
х max min , (1.13)
1  . 1 33 lg N

де: x max x , min – межі розподілу параметра; N – число значень
у розподілі.
Для характеристики петрофізичної групи потрібно не
менше 20-30 зразків.
На підставі варіаційного ряду може бути побудована
варіаційна крива або гістограма (рисунок 1.1), або крива
накопичених частот (рисунок 1.2). Форма варіаційної кривої
або гістограми слугує основним якісним критерієм для
з'ясовування слушності виділеної петрофізичної групи.
Розподіли параметра густини і швидкості поширення
пружних хвиль у породах, які не зазнали повторних змін,
зазвичай підпорядковуються нормальному закону, магнітна
сприйнятливість і намагніченість - логнормальному закону.
Нормальний закон описується функцією
2
x (  ) x
i
1  2
) x ( f  e  St , (1.14)
St 2
де: х і - значення параметра; x - середнє арифметичне
значення параметра; St - стандарт розподілу параметра.

17