Page 14 - 56

Похибки, пов'язані з методикою вивчення, умовно
називають методичними похибками. Вони визначаються
ступенем відповідності даних лабораторного вивчення
фізичних властивостей зразків властивостям порід у
природному заляганні. У зв'язку з цим методична похибка
залежить від того, наскільки використаний лабораторний
метод враховує чинники, що впливають на фізичні
властивості порід у природному заляганні, - вологість, тиск,
температура, ступінь однорідності речовинного складу порід,
рівномірність розподілу магнітних або провідних компонентів
і порових каналів і т.д.
Похибки, пов'язані з недосконалістю техніки виміру
фізичних параметрів, умовно називаються метрологічними.
Вони складаються з похибок вимірювальної апаратури і
похибок, внесених оператором. Ці похибки можуть бути
систематичні або випадкові. Систематичні похибки, зазвичай,
пов'язані з дефектами приладу або устаткування, з неточністю
еталона, узятого для градуювання апаратури і для контролю
одержаних розмірів фізичних параметрів. Вони мають той
самий знак. Систематичну похибку можна виключити або
зменшити, поліпшивши умови виміру, уточнивши еталон.
Випадкові похибки, зазвичай, викликані або невідомими, або
частково відомими причинами. Випадкову похибку не
виключають з результатів виміру.
Нижче наведені приклади розрахунку загальної
максимальної відносної похибки визначення фізичного
параметра зразка.
1. Найбільша відносна похибка виміру густини методом
3 3
гідростатичного зважування ( в1 10 кг/м )
   m
  2 (   ) 1 , (1.3)
 m
де:  в – густина води;  - густина зразка; m/m – відносна
похибка виміру маси зразка.
2. Найбільша відносна похибка виміру швидкості
пружних хвиль методом прозвучування

13