Page 15 - 56

 V l  V
  (  0 3    3 ), (1.4)
V l l
де: V – швидкість пружних хвиль у зразку; l/l – відносна
похибка виміру довжини зразка; l – довжина зразка;  0+3 і  3
– похибки визначення часу поширення імпульсу в зразку й в
апаратурі. Основна метрологічна похибка визначення
швидкості пружних хвиль зумовлена похибками виміру часу
поширення імпульсу.
3. Найбільша відносна похибка виміру намагніченості
магнітометричним методом (на магнітометрі МА-21)
 J   4 n  V
   , (1.5)
J  n ( 1  n 2 )  n ( 3  n 4 ) V
де:  /  - відносна похибка виміру ціни поділки
магнітометра;  - абсолютна похибка візуального відліку
n
числа поділок n; n 0( 1 .  2 . 0 поділок); V/V – відносна
похибка визначення об’єму зразка.
Основна метрологічна похибка виміру намагніченості
пов’язана з визначенням ціни поділки магнітометра і об’єму
зразка.
Коли вимірюється магнітна сприйнятливість 
індукційним методом (на капометрах)
 0 0nnn 0n 0, (1.6)
де:  0 0 – відносна похибка виміру магнітної
сприйнятливості еталона; nn і n 0n 0 – відносні похибки
визначення числа поділок при накладенні на датчик еталона і
зразка.
При вимірі  особливу увагу необхідно приділяти
розмірам зразка, вимоги до яких наведені у відповідних
інструкціях з експлуатації магнітометрів.
4. Найбільша відносна похибка виміру електричного
питомого опору мостовим двоелектродним методом
перемінного струму

RRSSll, (1.7)

14