Page 45 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

5. При анотуванні навчальної літератури вводяться відомості про цільове
і читацьке призначення.
6. Характеристика художньо-поліграфічного і редакційно-видавничого
оформлення документа містить відомості про кількість і вид ілюстрації,
наявність схем, графіків; про художників-ілюстраторів; про поліграфічне
виконання. В анотаціях містяться елементи науково-довідкового апарату,
прикнижкового списку літератури.
7. Методичні поради допомагають у вивченні та використанні творів друку,
визначають систему читання при вивченні певної теми, вказують на
послідовність вивчення питань теми.

Основні етапи анотування

1. Аналіз тексту. Визначається вид видання (моновидання, збірник,
частина багатотомного або випуск серійного видання), якому питанню, темі чи
галузі науки присвячений твір. Звертається увага на структуру видання,
виявляються принципи групування матеріалу. Аналіз форми викладу матеріалу
допомагає при визначенні читацького призначення. Беруться до уваги
особливості поліграфічного виконання, редакційно-видавничого оформлення
(наявність науково-довідкового апарату). Переглядається передмова, вступна
стаття, примітки, текст.
2. Вивчення додаткових джерел. Якщо даних виявляється недостатньо, то
необхідно звернутись до додаткових джерел (рецензії, критичні статті, критико-
бібліографічні, історичні та історико-літературні роботи). Знайти їх можна у
довідкових і бібліографічних виданнях.

3. Відбір відомостей. При складанні анотації на твори минулих епох
наводять дані про автора, характеризують ідейну, наукову і художню цінність
його творів, а також умови, в яких вони були написані. Поширеним прийомом
анотування є цитування слів автора, дійової особи, відгук вченого, критика
очевидця подій, спогади сучасників.
4. Літературне оформлення. Основною рисою літературного оформлення
є лаконічність. Наводять цікаві факти (події) або підкреслюють важливе
значення даного твору, щоб привернути увагу читачів. Завдання полягає в тому,
щоб об’єднати окремі відомості і виділити найголовніше.
5. Редагування. Проводиться контрольний перегляд робочої картотеки,
відредаговуються бібліографічні описи, анотації, тексти, розділи. Розрізняють
наукове, літературне і бібліографічне редагування.
Всі процеси бібліографування взаємозв’язані, одні базуються на результатах
інших, а ті, в свою чергу, є базою для наступних операцій.

4. Реферування (з лат. referre – доповідати, повідомляти) - скорочений
виклад змісту первинного документа з основними фактами і висновками.
Реферат включає велику кількість інформації, яка міститься у первинному