Page 40 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
P. 40
Після анотування та реферування приступають до систематизації
документів. Бібліографічна систематизація – це визначення за схемою
класифікації приналежність творів друку до конкретної галузі знань і вибір
відповідного класифікаційного індекса (умовного позначення ділення
класифікаційної схеми).
Складання бібліографічних записів утворюють операцію переходу від
аналітичного до синтетичного етапу. Бібліографічний запис об’єднує в одне
ціле результати аналітичних операцій. Правильне оформлення бібліографічного
запису має важливе значення. Всі елементи пишуть з нового рядка.
3. Синтетичний етап містить:
Відбір документів;
Групування бібліографічних записів;
Складання допоміжних покажчиків.
Синтетичний етап об’єднує результати всіх попередніх аналітичних
операцій, його мета – сформувати структуру посібника як цілісного
бібліографічного видання.
Відбір документів – важливий етап, який полягає в тому, що із масиву
виявлених документів відбирають ті, які повністю відповідають темі
бібліографічного посібника. Відбір буває: обмежений (формальний і
змістовний) і якісний. При формальному відборі береться до уваги вид, тираж,
об’єм, час написання видання. У процесі змістовного відбору бібліограф
звертає увагу на тематику. Якісний відбір – це найвищий ступінь, при якому
відсіваються документи, які не відповідають темі. У практичній діяльності все
може перехрещуватись.
Групування бібліографічних записів – важливий елемент, який дозволяє
впорядкувати всі бібліографічні записи, а також повинен допомогти споживачу
інформації опрацювати документи в певному порядку. Групування буває:
формальне, змістовне, рекомендаційне.
Формальне – це групування бібліографічних записів за формальною
ознакою (прізвище автора, заголовок, рік видання та ін.), тобто алфавітне,
хронологічне, топографічне.
Змістовне групування поділяють на:
Систематичне – групування бібліографічних записів за
таблицями класифікації (ББК, УДК);
Предметне – передбачає об’єднання бібліографічних записів у
рубрики, які розташовуються в алфавітному порядку. У середині
широких рубрик виділяють підрубрики, які дозволяють швидко
знаходити документи з конкретних вузьких тем. Таке групування
використовують переважно в науково-допоміжних посібниках.
Тематичне – групування бібліографічних записів за темами і
підтемами.
Рекомендаційне – дозволяє знайти відповідний документ і вказує у
якому порядку його читати. Найчастіше використовують в рекомендаційних
бібліографічних посібниках. При рекомендаційному групуванні бібліографічні