Page 40 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
P. 40

Після  анотування  та  реферування  приступають  до  систематизації
               документів.  Бібліографічна  систематизація  –  це  визначення  за  схемою
               класифікації  приналежність  творів  друку  до  конкретної  галузі  знань  і  вибір
               відповідного  класифікаційного  індекса  (умовного  позначення    ділення
               класифікаційної схеми).
                        Складання бібліографічних записів утворюють операцію переходу від
               аналітичного  до  синтетичного  етапу.  Бібліографічний  запис  об’єднує  в  одне
               ціле результати аналітичних операцій. Правильне оформлення бібліографічного
               запису має важливе значення. Всі елементи пишуть з нового рядка.
                     3.  Синтетичний етап  містить:
                           Відбір документів;

                           Групування бібліографічних записів;
                           Складання допоміжних покажчиків.
                        Синтетичний  етап  об’єднує  результати  всіх  попередніх  аналітичних
               операцій,  його  мета  –  сформувати  структуру  посібника  як  цілісного
               бібліографічного видання.
                        Відбір документів – важливий етап, який полягає в тому, що із масиву
               виявлених  документів  відбирають  ті,  які  повністю  відповідають  темі
               бібліографічного  посібника.  Відбір  буває:  обмежений  (формальний  і
               змістовний) і якісний. При формальному відборі береться до уваги вид, тираж,
               об’єм,  час  написання  видання.  У  процесі  змістовного  відбору  бібліограф
               звертає увагу на тематику. Якісний відбір  – це найвищий ступінь, при якому
               відсіваються документи, які не відповідають темі. У практичній діяльності все
               може перехрещуватись.
                      Групування бібліографічних записів – важливий елемент, який дозволяє
               впорядкувати всі бібліографічні записи, а також повинен допомогти споживачу
               інформації  опрацювати  документи  в  певному  порядку.  Групування  буває:
               формальне, змістовне, рекомендаційне.
                      Формальне  –  це  групування  бібліографічних  записів  за  формальною
               ознакою  (прізвище  автора,  заголовок,  рік  видання  та  ін.),  тобто  алфавітне,
               хронологічне, топографічне.
                      Змістовне групування поділяють на:
                               Систематичне  –  групування  бібліографічних  записів  за
                               таблицями класифікації (ББК, УДК);
                               Предметне  –  передбачає  об’єднання  бібліографічних  записів  у
                               рубрики, які розташовуються в алфавітному порядку. У середині
                               широких  рубрик  виділяють  підрубрики,  які  дозволяють  швидко
                               знаходити документи з конкретних вузьких тем. Таке групування
                               використовують переважно в науково-допоміжних посібниках.
                               Тематичне  –  групування  бібліографічних  записів  за  темами  і
                               підтемами.
                      Рекомендаційне  –  дозволяє  знайти  відповідний  документ  і  вказує  у
               якому  порядку  його  читати.  Найчастіше  використовують  в  рекомендаційних
               бібліографічних посібниках. При рекомендаційному групуванні бібліографічні
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45