Page 85 - 5289

(миттєва) — зумовлена з революційними нововведеннями, така, що
відбувається блискавично та несподівано; швидка — пов’язана зі
стрімкими, але еволюційними змінами; повільна — пов’язана зі
стабільною технологією; в) за ступенем охоплення системи — криза
окремої ланки, сукупності ланок або всієї виробничої системи.
Щоб запобігти виробничо-технологічній кризі на підприємстві,
необхідно вдаватися до аналізу господарської діяльності за
такими її аспектами: використані ресурси; основні фонди;
продуктивність праці; виробничі потужності (розрахунок);
техніко-організаційний рівень виробництва; виробничий
потенціал (ресурсний, структурний та цільовий підходи),
функціонально-вартісний аналіз виробничих та окремих
технологічних процесів, визначення рівня технологій (портфель
технологій «Сіменс») акцентуючи увагу на кризових зонах.
Визначення динаміки показників, що розраховуються в межах
того або іншого напрямків аналізу дозволяють ідентифікувати
кризові явища певного типу, вчасно розробити та впровадити
відповідні заходи.
Як уже зазначалося, основною причиною виробничо-
технологічної кризи є вичерпання наявного виробничого потенціалу
підприємства. Тому для ліквідації цієї кризи необхідно розробити
відповідні стратегії: розвитку, підтримки виробничого потенціалу
або його скорочення, тобто провести виробничу реструктуризацію.
Виробнича реструктуризація полягає у перетворенні виробничої
підсистеми — виробничої структури підприємства, методів та форм
організації виробництва, технічної бази, технологічних процесів. Ці
перетворення мають охоплювати як основне виробництво так і його
інфраструктури (допоміжні та обслуговуючі господарства).
Рівень і глибина виробничої реструктуризації залежать від
характеру та масштабу змін, які потрібно вносити до виробничого
потенціалу підприємства з метою задоволення потреб ринку за
рахунок випуску та продажу необхідної продукції чи послуг.
Виробничо-технологічна реструктуризація має забезпечити:
високу гнучкість та мобільність виробництва залежно від динаміки
змін на ринку — потреб у продукції певного типу, кількості і якості;
постійну технічну готовність до випуску конкурентоспроможної
продукції, що може бути забезпечена тільки за рахунок
конкурентоспроможної технології, тобто за оптимальних (для
даного ринку і продукції) прибутковості, собівартості,

83