Page 83 - 5289

визначити як ситуацію, коли підприємство з режиму стабільного
функціонування виробничої системи переходить у зону кризи, що
сформувалась у результаті помилкової чи несвоєчасної реакції
операційної системи на зміни в зовнішньому та внутрішньому
середовищі.
Отже, можна стверджувати, що виробничо-технологічна криза —
це вид локальної кризи, виникнення якої зумовлюється як
об’єктивними (моральне і фізичне старіння основних фондів чи
ушкодження, загибель оборотних фондів), так і суб’єктивними
(неефективне використання та впровадження нової техніки і
технології, несвоєчасна чи помилкова реакція управлінського
персоналу на зміни в зовнішньому і внутрішньому середовищі, які
стосуються НПП) причинами, що призводять до простою
потужностей, невиконання зобов’язань перед клієнтами, нездатності
випускати конкурентоспроможну продукцію, зупинку виробництва і
т. ін.
Далі необхідно з’ясувати основні симптоми виробничо-
технологічної кризи. Варто нагадати, що симптоми, за допомогою
яких можна визначити наявність кризових явищ на підприємстві,
поділяють на загальні і специфічні. До загальних симптомів
належать такі, що характерні для кризи будь-якого типу, а
специфічні є сигналами про розвиток саме визначеного (у даному
разі виробничо-технологічного) типу кризи. Так, до загальних
симптомів можна віднести зниження обсягів реалізації; зниження
прибутку; зменшення замовлень продукції; втрату клієнтів-
покупців продукції; затримки у виплаті зарплати; збільшення
плинності кадрів; зниження продуктивності праці; збільшення
собівартості продукції; зниження рівня рентабельності продукції;
збільшення розміру неліквідних запасів; зростання накладних
витрат. Специфічними симптомами можуть бути зростання браку і
збільшення рекламацій на продукцію; зростання виробничих
витрат, зокрема на ремонт обладнання; зменшення або збільшення
запасів на складі; невиконання планів по асортименту продукції;
збільшення простоїв устаткування та наявність «надпотужностей»
(потужність вища за обсяги, що характеризують точку
беззбитковості); збільшення виробничого циклу; збільшення
трудомісткості та матеріаломісткості; неможливість
технологічного вирішення проблем конкурентоспроможності
продукції.

81