Page 42 - 5289

внаслідок чого відбувається деградація людини як біосоціальної
істоти, поглиблюються суперечності суспільного відтворення [2].
Економічна криза — глибокий розлад економічної системи,
спосіб тимчасового розв’язання її суперечностей [2].
Економічна криза — фаза циклу, протягом якої відбувається
поновлення порушених у ході розвитку економіки пропорцій і яка
виявляється у зниженні обсягів виробництва, зменшенні
завантаження виробничих потужностей, збільшенні рівня
безробіття, порушенні у грошово-кредитних та валютних сферах [7].
Економічна криза в Україні — глибокий розлад економічної
системи (із початку 1990-х років), руйнівна форма розв’язання
суперечностей адміністративно-командної економіки (насамперед
зміна відносин власності, техніко-економічних та організаційно-
економічних відносин, розлад і руйнація продуктивних сил,
господарського механізму) [2].
Економічний ризик — втрати, імовірність яких пов’язана з
невизначеністю, а також можливі вигоди та прибутки, які можна
отримати лише в разі виконання дій, пов’язаних із ризиком [1].
Збій — порушення запланованого перебігу подій локального
рівня, який усувається на основі самоорганізаційних процесів або
підпадає під стандартні процедури координації та коригування.
Катастрофа — процес, за якого взаємовплив зовнішніх і
внутрішніх чинників призводить до втрати керованості в організації,
не дає змоги вийти із кризи та веде до руйнування (загибелі)
системи.
Криза — загальна універсальна фаза будь-якого циклу, період
порушення рівноваги.
Криза (krisis — рішення, поворотний пункт, вихід):
 різкий крутий перелом у чому-небудь, тяжкий перехідний стан;
 гостре затруднення з будь-чим, тяжке становище [7].
Криза енергетична — значне загострення суперечностей у
процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок підвищення цін
на нафту на світовому ринку, переважання енергозатратного
технологічного способу виробництва, панування монополії в
енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на
планеті тощо [2].
Криза платіжного балансу — криза, під час якої від’ємне
сальдо поточного рахунку перевищує надходження фінансових
активів з операцій рахунку капіталу платіжного балансу (зовнішні

40