Page 38 - 5289

випуск продукції (надання послуг) належної якості для
задоволення потреб цільової групи споживачів, що забезпечує
підприємству необхідний рівень конкурентоспроможності та
стійку (міцну) позицію на ринку і, отже, — достатній рівень
прибутковості та рентабельності. Досягнення «нормального
стану» на підприємстві можливе за рахунок балансування
кризових явищ (ситуацій) та заходів щодо їх попередження або
пом’якшення.
Студентам варто запам’ятати, що будь-яка кризова ситуація
характеризується такими параметрами [3]: наявністю загроз
найбільш важливим цілям організації; дефіцитом часу (особи, що
приймають рішення, мають у розпорядженні замало часу, щоб
урегулювати кризу); ефектом несподіванки для осіб, що є
відповідальними за подолання кризи; зовнішнім тиском на осіб, що
приймають рішення.
Кризову ситуацію можна розглядати і як загальну тенденцію, що
притаманна економічній системі, і є наслідком її нерівномірного
розвитку в цілому та окремих її частин, коливань обсягів
виробництва та збуту, виникнення загальних спадів кон’юнктури
тощо. Кризову ситуацію доцільно розглядати як таку, за якої
порушується баланс загроз і можливостей, що об’єктивно існують у
середовищі та суб’єктивно оцінені керівниками підприємства;
постає загроза основним цінностям та цілям; спостерігається ефект
несподіванки для осіб, що приймають рішення, та є гостра нестача
часу для прийняття відповідних рішень та дій. Кризові ситуації
можуть розгортатись на різних рівнях, охоплюючи окрему
особистість, групу людей, організацію (підприємство, фірму), галузі
(регіони), нації (держави) і т. ін.
Кризова ситуація, яку не було заздалегідь виявлено
(ідентифіковано) та до якої не було вжито певних профілактичних
заходів, може призвести до розбалансування організаційно-
економічного механізму підприємства, виникнення низки локальних
криз, що можуть потягти за собою системну та стратегічну кризу
(сутність, роль та характеристика основних видів локальних криз на
підприємстві докладно розглядатимуться в темах 4—9). Це, у свою
чергу, виявляється у неможливості та нездатності здійснювати
подальше фінансове забезпечення виробничого процесу, що
кваліфікується як банкрутство.

36