Page 40 - 5289
P. 40

доцільності подальшого існування організації з незмінними місіями,
                           цілями, напрямками діяльності та виробничим потенціалом.
                              Формування  системної  та  стратегічної  криз  в  організації,
                           наслідками  яких  можуть  бути  банкрутство  та  ліквідація  (в  тому
                           числі  самоліквідація)  її  як  суб’єкта  господарювання  потрібно
                           розглядати  як  послідовний  процес  нарощування  кризових  явищ  —
                           від  технологічного  збою  через  кризові  ситуації  та  окремі  види
                           локальних  криз  —  до  системної,  стратегічної  кризи.  Для
                           ідентифікації  типу  кризових  явищ  необхідно  досліджувати
                           джерела, причини, рівні та наслідки їх виникнення, формування та
                           розвитку.
                              Варто  зазначити,  що  факторами,  які  сприяють  формуванню
                           (виникненню)  кризових  явищ  на  підприємстві,  насамперед
                           потрібно  вважати  фактори ризику,  тобто  такі  процеси  та  явища,
                           які негативно впливають на діяльність підприємства, призводять
                           до розбалансованості виробничо-управлінської системи та дедалі
                           частіших  збоїв  та  подальшого  формування  кризових  ситуацій  у
                           різних підсистемах підприємства та за його межами — у зв’язках
                           з  агентами  зовнішнього  середовища.  Вплив  на  ці  фактори  у
                           принципі  може  попередити  розвиток  криз  на  підприємстві  або
                           пом’якшити вплив кризових явищ на його діяльність.
                              Студенти мають усвідомити, що головною метою антикризового
                           менеджменту  є  розробка  та  реалізація  заходів,  спрямованих  на
                           нейтралізацію  факторів,  які  найбільш  негативно  впливають  на
                           діяльність підприємства і можуть призвести до його кризи. У такому
                           контексті  управління  ризиками  та  антикризовий  менеджмент
                           збігаються. Однак це справедливо лише для «планового підходу» до
                           антикризового  менеджменту,  спрямованого  на  запобігання  кризам
                           (докладніше див. тему 10).
                              У  реальному  житті  найчастіше  не  вдається  розробити  надійні
                           антикризові заходи, які б зі 100%-вою ймовірністю запобігли кризі.
                           Це  пояснюється  наявністю  таких  чинників,  як  динамічність,
                           складність,  невизначеність  середовища,  брак  методичних  розробок
                           щодо  ідентифікації  кризових  явищ  та  кваліфікованих  кадрів  та
                           обмеженістю  методів  впливу  на  кризи  (нестача  коштів  та
                           інформації,  недоліки  в  системі  страхування  тощо),  які  не  дають
                           змоги передбачати варіанти розвитку подій. При цьому відсутність
                           цілеспрямованого впливу на кризові явища загрожує підприємству
                           зруйнуванням та ліквідацією.
















                                                           38
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45