Page 98 - 52

При iнтерпретацiї три-i бiльш-шарових кривих слiд знати
правила асимптотики кривих S (Н) i типiзацію кривих.
Правила асимптотики визначають поведiнку кривих та їх
особливих точок при змiнi опорiв i потужностей шарiв
розрiзу.
1. Кривi S (Н) завжди мають своїм початком точку (0,0),
до якої слід спрямовувати початкові гілки кривих.
2. Криві S (Н) для реальних розрізів завжди зростаючі.
3. Високоомним пластам відповідають дільниці

кривих, субпаралельнi осі Н.

4.Низькоомним пластам відповідають дільниці

кривих, субпаралельнi осі S.

5. Границям пластів з різним опором відповідають точки
перегину.
Криві S (Н) різних типів зображені на рис. 6.8.
При інтерпретації для визначення параметрів окремих
шарів використовують перегини кривих S  як репери і
визначають наближено глибини, потужності і повздовжні
провідності шарів, а також опори   (рис. 6.9, 6.10). Для цього
польові криві осереднюють, систематизують, а точки
перегину вважають відповідними границями розрізу. На
рис. 6.9а і 6.10а. зображений ”класичний” варіант інтер-
претації. Для першого і другого шарів тут впевнено
визначаються повздовжні провідності S 1, S 2 та потужності h 1,
h 2, після чого розраховуються   h S і   h S .
1 1 1 2 2 2
Значення  3 визначається по кінцевій гілці кривої S , яка
відповідає третьому шару:  3  h 3  S .
3
У прикладі рис.6.9б по кривій типу K визначається
повздовжня провідність S 1 і потужність першого шару а
також його опір  1. По наступному перегину визначається
h 1+h 2 і відповідно h 2. Повздовжню провідність другого шару
визначити важко, бо вона дуже мала і діє еквівалентність по
h 2, отже неможливо визначити  2, яке прямує до