Page 96 - 52

6.3 Складання профiлiв i карт повздовжньої
провiдностi
Профілі та карти повздовжньої провідності є
допоміжними матеріалами для наступної кількісної
інтерпретації. При побудові профілів повздовжньої
провідності S використовується один з наступних варіантів
масштабів
lgS-lgt, S-lgt, lgS-lg 2t , S-lg 2t , S-H.
Останній масштаб найбільш популярний.
Криві S будуються одна за одною в тій послідовності, в
якій пункти зондувань розташовані на профілі. Масштаб
кривих S однаковий для всіх кривих (зміщується тільки
початок відліку), а осі часу паралельні. Візуальнім переглядом
виявляються загальні для всіх (або для більшості) кривих
перегини і з’єднуються суцільною лінією; однакові
особливості кривих приписуються впливу одної геологічної
границі. Біля кожного перегину проставляється глибина H. В
сумнівних випадках, коли із-за рідкої мережі спостережень,
складності розрізу або спотворених кривих кореляція
затруднена, сусідні криві аналізуються більш докладно.
Найважливішими ознаками для ототожнювання
перегинів на сусідніх кривих є такі:
- спів падання кількості шарів вище і нижче перегину;
- близькість значень t, на яких фіксуються перегини;
- відсутність великих різниць в Н;
- близькість значень S;
- близькість відношення повздовжніх провідностей
нижніх і перекриваючих їх горизонтів.
Якщо не вдається задовольнити одночасно ці вимоги,
то необхідно визнати наявність різкої зміни розрізу між двома
точками ЗСБ або вважати, що одна з кривих спотворена
впливом локальної неоднорідності. Зокрема, якщо зникає
одна з границь, то безперечно можна вважати, що виклинився
один з горизонтів розрізу. Це буде цілком достовірно, якщо
початок виклинювання помітно і на попередніх точках за
поступовим зменшенням повздовжньої провідності цього
горизонту. Якщо зона втрати кореляції поділяє дві окремі, але