Page 94 - 52
P. 94
10 7
2 t , (6.6)
Zеф
2 2
або
2 t , (6.7)
Zеф
де: - коефiцiєнт зв’язку мiж Z i дiючою вiдстанню для
конкретного розрiзу.
З формул (6.6)-(6.7) випливає, що коефiцiєнт
10 7 2 в реальних умовах уточнюється
експериментальним шляхом. Масштаби розрiзiв вибираються
лiнiйними по горизонталi i такими ж або логарифмiчними по
вертикалi. В одержаних на розрiзi точках записуються позiрнi
опори та проводяться шляхом iнтерполяцiї iзолiнiї . На
розрiзах по характеру iзоом можна видiлити шуканi
пiдняття, западини, а також локалiзувати аномалiї, пов’язанi з
розломами, контактами, дiльницями виклинювання шарiв та
iншими об’єктами.
Розрiзи використовують також для коректування
геоелектричних розрiзiв. Дiльницi горизонтального ходу
iзолiнiй вважаються близькими до горизонтально-шаруватих,
i результати кiлькiсної iнтерпретацiї кривих ЗСБ тут
вважаються найбiльш надiйними.
6.2.2 Визначення повздовжньої провідності
шаруватого розрізу
Значення повздовжньої провідності S h по кривим
і найбiльш надійно визначаються шляхом
продовження виcхідної правої гілки до асимптоти з нахилом
45 або 6326' до осі діючого розносу, в залежності від
параметра, який відкладався на ньому - t чи t 2 t Ця