Page 94 - 52
P. 94

      10 7
                                                                    2 t  ,                     (6.6)
                                                Zеф
                                                       2      2 
                                  або
                                                                  2 t  ,                          (6.7)
                                                        Zеф    
                                  де:    - коефiцiєнт зв’язку мiж Z i дiючою вiдстанню для
                            конкретного розрiзу.
                                  З   формул     (6.6)-(6.7)   випливає,    що    коефiцiєнт
                                 10 7  2    в     реальних       умовах      уточнюється
                            експериментальним шляхом. Масштаби розрiзiв вибираються
                            лiнiйними по горизонталi i такими ж або логарифмiчними по
                            вертикалi. В одержаних на розрiзi точках записуються позiрнi
                            опори  та  проводяться  шляхом  iнтерполяцiї  iзолiнiї   .  На
                                                                                       
                            розрiзах     по  характеру  iзоом  можна  видiлити  шуканi
                                        
                            пiдняття, западини, а також локалiзувати аномалiї, пов’язанi з
                            розломами,  контактами,  дiльницями  виклинювання  шарiв  та
                            iншими об’єктами.

                                  Розрiзи     використовують  також  для  коректування
                                             
                            геоелектричних  розрiзiв.  Дiльницi  горизонтального  ходу
                            iзолiнiй вважаються близькими до горизонтально-шаруватих,
                            i  результати  кiлькiсної  iнтерпретацiї  кривих  ЗСБ  тут
                            вважаються найбiльш надiйними.

                                  6.2.2    Визначення        повздовжньої       провідності
                            шаруватого розрізу

                                  Значення  повздовжньої  провідності  S    h    по кривим
                                        
                                і     найбiльш  надійно  визначаються  шляхом
                              
                                        
                            продовження виcхідної правої гілки до асимптоти з нахилом
                            45  або  6326'  до  осі  діючого  розносу,  в  залежності  від
                            параметра,  який  відкладався  на  ньому  -  t  чи  t   2 t   Ця
   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99