Page 97 - 52

узгоджені між собою в середині, групи кривих , то її можна
ототожнювати з тектонічним порушенням.
Суттєвими для кореляції є також особливості форми
кривих в околиці перегину: кривизна, кут нахилу кривої до і
після перегину, наявність ускладнюючих максимумів і
мінімумів і тому подібне.
Пiсля того, як всi границi проведенi, з кривих
знiмаються значення S мiж вiдповiдними границями, i за
цими значеннями будуються профiлi S, а якщо їх декiлька -
то також карти S по всiх чи деяких видiлених горизонтах або
їх комплексах.
Як приклад на рис. 6.7 зображений профiль S  з
варiантом виклинювання горизонту.

6.4 Кiлькiсна iнтерпретацiя кривих S 

Криві S (Н) будуються завжди і є основою кількісної
інтерпретації.

6.4.1 Двошаровий розріз

Положення перегину (опуклості або ввігнутості) в
ранній стадії кривої S (Н) дає наближені значення S 1 і h 1
першого шару, а тоді і   h S . При  2 1 значення S 1
1 1 1
занижуються, а h 1 завищуються на 10-15 вiдсоткiв. При малих
вiдмiнностях  2 вiд  1 визначення S 1 і h 1 затруднено. При
 2 1 значення h 1 завищене на 10-15%, а S 1-занижене на 15%,
i навiть бiльше при малих  2. Cлід пiдкреслити, що помилки у
визначенні S 1 та h 1 мають характер систематичних, i їх можна
врахувати при вирішенні геологічних задач, якщо тип розрізу
різко не міняється.
По достатньо широкій ділянці зростання S , що
відповідає другому
шару, визначають    H  S .
2 2 2

6.4.2 Тришарові розрізи