Page 99 - 52

нескiнченостi. Опір третього шару визначається цілком
надійно по висхідній гілці кривої.
У прикладі рис.6.10б ми зустрічаємось з еквівалентністю
по S 2 в розрізі типу Н. Після оцінки параметрів першого шару
для другого шару можливо визначити тільки повздовжню
провідність S 2, приріст якої відбувається на такому малому
інтервалі h 2, що потужність і опiр другого шару визначити
просто неможливо.
Багатошарові розрізи є комбінацією тришарових, і їх
інтерпретація також проводиться із застосуванням границь-
реперів, які ділять розріз на складові частини, відповідно з
прикладами, що продемонстровані на рис. 6.9, 6.10.

6.5 Практичні приклади інтерпретації


Проведемо інтерпретацію кривих  , i S ,
 

зображених на рис.6.5. По кривих  та  розріз
 
класифікується як п’ятишаровий типу HKH, тобто
 1> 2< 3> 4< 5. Як і слід було чекати, крива  слабо

диференційована, але дозволяє типізувати розріз, а по кривій

 не тільки підтверджується її тип, але й впевнено по

абсцисах максимумів і мінімумів виділяються часові інтервали

шарів. Типізація кривих  і  допомагає згладжувати і


осереднювати практичні криві S(Н), які мають переважно
вельми диференційований вигляд. Результати інтерпретації
наведені в табл.6.3.
Перевірка правильності інтерпретації і коректування
ведеться шляхом рішення прямої задачі. Вихідними даними є
параметри розрізу: електричні опори та потужності пластів,
які визначені в результаті інтерпретації. Якщо розрахована
крива E (t) співпадає з вихідною, зображеною на рис. 6.4, то
параметри розрізу вважаються кінцевими, а інтерпретація -
закінченою. Якщо такого спів падіння немає, то розріз треба
корегувати шляхом зміни положення згладженої кривої S (Н)