Page 15 - 52

фiксованих х 0,y 0,t 0 i  0 (рис 1.1), поле гармонiчного диполя в
ближнiй зонi зменшується з глибиною, в той час, коли поле
нестацiонарного диполя рiвномiрно розподiляється по
глибинi. Отже, в кiнцi електромагнiтного iмпульсу, який
вiдходить (пiзня стадiя становлення, - велике), з'являється
область з рiвномiрним розподiлом поля в просторi мiж
джерелом i точкою спостереження. В цiй областi магнiтне

поле  (t) не зменшується з вiдстанню вiд диполя, а на
z
певних напрямах (вiсь у) навiть зростає i рiвномiрно затухає в
часi. Це дає можливiсть вивчати поле безпосередньо поблизу
джерела, працюючого в нестацiонарному режимi. Теоретично
при цьому можна очiкувати дуже великої глибинностi
досліджень, якщо є можливiсть створення достатньо
потужного iмпульсного джерела.
Розглянутi особливостi нестацiонарного поля можна
вивести також iз загальних властивостей рiвняння дифузiї
 F
 F   (1.12)
 t
якому задовольняють всi компоненті поля в
квазiстацiонарному наближеннi.
I справдi, пiсля генерацiї iмпульсного сигналу в землю
поля дифундують в оточуючий простiр i при достатньо
великiй тривалостi рiвномiрно розподiляються в середовищi
навколо джерела. Цей процес можна наочно
продемонструвати на простому фiзичному дослiдi, якщо
капнути в посуд з водою краплю яскраво-червоної барви.
Через деякий час вся вода в посудинi буде рiвномiрно
забарвлена в блiдо-рожевий колiр.
Аналогiчно цьому на пiзнiх часах ми отримуємо
однорiдний розподiл поля в середовищi, яке, взагалi кажучи,
може бути не тiльки однорiдним, але й шаруватим, або з
границею розподiлу земля - повiтря.

1.3 Модель еквівалентної провідної площини

Таку модель, яку можна вважати спрощенням
фундаментальної одновимірної моделі горизонтально-