Page 18 - 52

 1 1 dF (m ) 1
 (m )  м  ; (1.19)
 2 м  K dm  (mF  ) 2
з якої можна визначити параметр m і з формул чи по таблицях
функцію F(m), а від так
KFm t
S  і    m   . (1.20)
 (t ) S
м 
Таким способом можна розраховувати диференціальні
криві залежності S від t або  і отримувати однойменні


розрізи, методика і техніка побудови та інтерпретації яких
детально розглянуті в розділі 6.

1.4 Особливості структури поля в дальнiй зоні

Дальнiй зонi джерела вiдповiдає рання стадiя
становлення поля, тобто iнтервал малих часiв t0, отже в цiй
зонi електричне i магнiтне поле будуть описуватись повними
формулами (наприклад (1.10)). Останнi допускають таку саму
фiзичну iнтерпретацiю, як у випадку гармонiчного поля, а
саме: збудження передається в точку спостереження двома
шляхами - "повiтряним" та "земним".
Перша частина поля поширюється повiтрям (практично
миттєво i без поглинання) i лише потiм проникає вертикально
в землю через її поверхню практично одночасно. Друга
частина розповсюджується безпосередньо вiд джерела по
землi з кiнцевою швидкістю, вiдповiдним запiзненням і
поглинанням та формується головним чином в пiзнiй стадії
становлення (або в ближнiй зонi) при r. На раннiй стадії
становлення обидвi частини поля роздiленi в часi i в дальнiй
зонi джерела спостерiгається, по сутi, тiльки перша частина
поля у виглядi плоскої хвилi. Густина струму для останньої
j(t,z) в кожний фiксований момент часу t швидко затухає з
глибиною z – (див. рис. 1.2).