Page 14 - 52

Найбільш виразно властивості поля неусталеного
джерела в ближній зоні можна дослідити на моделі
магнітного диполя, який працює в імпульсному режимі в
однорідному середовищі.
Вертикальна компонента магнітного поля

8  3 2  y  2  r  

H ( t)  p exp   2    , (1.9)

z
   5     
0
де: p - момент диполя;
 0 - абсолютна магнітна проникність;
 - електрична провідність;
y - різниця координат живильного та приймального
диполів, вважаючи що живильний диполь
розташований вздовж осі х;
r - відстань між центрами живильного та приймаль-
ного диполів.
В ближній зоні, переходячи до границі при r/ 0,
знаходимо


H ( t)  p 8  3 2  y   , (1.10)
z
  5
0
1
де:  - питомий електричний опір середовища.

Для зiставлення напишемо також вираз для магнiтного
поля гармонiчного диполя в ближнiй зонi:
p y  i t
H z   e . (1.11)
4  r 3

З порівняння формул (1.8) i (1.9) випливає, що  (t)
z
залежить вiд питомого електричного опору  середовища, а
 з ним не пов'язано. Далi, як показують графiки
z 

залежностi магнітного поля  (t) i H z  вiд глибини z при
z