Page 46 - 4987

Скоріше навпаки – процеси, що розвиваються у глобалізо-
ваній світовій економіці, закріплюють наявний міжнародний
розподіл.
В усьому світі стрімко поширюється так звана «нова еко-
номіка», заснована на сучасних методах роботи з інформа-
цією. Це – «економіка знань», у якій знання стають не лише
основною продуктивною силою, а й основним предметом пра-
ці та продуктом виробництва. Матеріальна основа засобів
виробництва залишається, але у вартості продукції переважну
частку складають знання, і ця частка весь час зростає. Цей
процес, на жаль, не скорочує, а розширює прірву між техно-
логічно розвиненими і соціально благополучними країнами та
аутсайдерами світової економіки.
Як ідейна основа і як жорстка практика, у світі утверд-
жується корпоративізм, що являє собою намагання певних
економічних та соціально-політичних сил об’єднатися з ме-
тою створення більш могутнього і впливового сукупного ре-
сурсу для досягнення певних групових інтересів. Групові
інтереси часто беруть гору і стають перешкодою реалізації як
національних, так і загальнолюдських, загальноцивілізаційних
інтересів.
Конфлікти між окремими групами інтересів у сучасному
світі. Можна виділити кілька силових ліній, за якими розгор-
тається гостра економічна та ідейно-політична боротьба, по-
в’язана з намаганням володіти більш вигідними позиціями на
світовому глобалізованому ринку.
1) Протиріччя між економічно розвиненими країнами
та країнами, що розвиваються, по суті – це протиріччя між
заможними країнами з високим рівнем життя та бідними краї-
нами, де переважна частина населення має невиправдано
низький рівень доходів.
Представники країн, що розвиваються, вимагають спра-
ведливості. Вони вважають, що економічно розвинені країни
забезпечили високий рівень життя за рахунок дешевих ресур-
сів (сировина, енергоносії, робоча сила), які вони дотепер
продовжують імпортувати з недостатньо розвинених країн.
Тому мова повинна йти не про благодійну допомогу, а про

45