Page 43 - 4987

3) створення та утримання інфраструктури громад соці-
ального та екологічного характеру;
4) комплексні проблеми (ґендер, молодь);
5) охорона довкілля, управління природними ресурсами;
6) охорона здоров’я, освіта;
7) мікрофінансування, розвиток малого підприємництва,
страхування.
Використання інструменту соціальної мобілізації мож-
ливе для вирішення переважної більшості питань, пов’язаних
із щоденним життям людей, та вимагає залучення представни-
ків різних суспільних груп (представників громадськості, при-
ватних підприємців, урядовців місцевого рівня, представників
навчальних закладів тощо).
Використання інструменту соціальної мобілізації підви-
щує відповідальність та посилює підзвітність органів місце-
вого самоврядування, державних структур та інших сторін, які
приймають рішення, перед населенням.
Досвід успіху соціальної мобілізації був поширений се-
ред різних країн з метою сталого розвитку, включаючи фор-
мування та підтримку власності громади, захист (управління)
природних ресурсів, покращення екологічної ситуації, зміц-
нення управління, сприяння економічній активності, покра-
щення соціальної сфери, привнесення соціальної інтеграції,
тощо.
За останні 50 років даний інструмент було адаптовано
майже в усіх країнах світу для мобілізації громад, організацій
громадянського суспільства та інших місцевих інститутів з
метою забезпечення розвитку та вирішення різноманітних
проблем, удосконалення їхньої здатності планувати, мобілізо-
вувати ресурси, реалізовувати плани та здійснювати моні-
торинг діяльності, спрямованої на запровадження принципів
сталого розвитку на місцевому рівні.
Складові елементи соціальної мобілізації. Громадяни мо-
жуть використовувати свою колективну силу для ділових іні-
ціатив через організацію. Сила спільної дії сприяє прийняттю
рішень, знаходженню місцевих ресурсів та економному вико-
ристанню коштів. Тому першим елементом соціальної мобі-
лізації є створення її організацій (органів).
42