Page 42 - 4987

громадянського суспільства та реалізації засад сталого розвит-
ку.
Соціальна мобілізація. Соціальна мобілізація – це актив-
не залучення всіх верств населення до вирішення пріоритет-
них соціальних, економічних, екологічних проблем місцевого
значення. Соціальна мобілізація об’єднує всі сегменти сус-
пільства (чоловіків, жінок, молодь, приватний сектор, місцеві
органи влади, організації громадянського суспільства, освітні
заклади) у формі партнерства заради досягнення спільної мети
і призводить до активної участі громади в процесі місцевого
розвитку.
Соціальна мобілізація передбачає також поєднання мож-
ливості вибору та добровільної участі. Люди приходять на
допомогу самі собі, коли вони бачать, що це у їхніх інтересах,
і коли вони впевнені, що це важливо для них і для оточуючих.
При цьому кожен член суспільства виявляється охопленим
процесом, у кожного з’являється своя функція, кожен здійс-
нює вклад у спільні зусилля. І навіть тоді, коли мета досяг-
нута, можна підтримувати та нарощувати створені зв’язки для
наступних кроків, пов’язаних із впорядкуванням життя на
місцевому рівні.
Отже, мистецтво залучення потенціалу людей полягає у
створенні мотивації для їхньої самоорганізації заради певної
мети. Ця мета пов’язана з їхнім благополуччям, тому повинна
бути місцевою та в значній мірі специфічною: зменшення бід-
ності (створення нових робочих місць), залучення специфіч-
них груп (жінок, молоді, інвалідів, етнічних меншин тощо),
управління природними ресурсами (питна вода, мікроіригація,
виробництво та збереження енергії), подолання наслідків при-
родних катаклізмів (потопів, ураганів, землетрусів, засух), ви-
рішення екологічних та соціальних проблем.
Інструмент соціальної мобілізації є дієвим для вирішення
таких питань:
1) безпека життя – подолання наслідків стихій, запобі-
гання ВІЛ/СНІД, соціальна терпимість, інтеграція та співпра-
ця;
2) ефективне врядування;

41