Page 70 - 4974
P. 70

Додаток Б

                     Приклади побудови складних архітектурних поверхонь

                  Приклад  1.  Задано  просторову  напрямну  –  криву   ,lll             .  Побудувати
                                                                                      1  2
            поверхню торса (рис. Д.1).
                  Розв’язування. Виберемо на кривій  l  довільну кількість точок (наприклад,
            12):   1,11    ,22;  2   ...;  ; 12 12  , 12  .
                    1  2      1   2           1    2
                  Перевіряємо,  чи  крива  l   просторова,  оскільки  ребром  звороту  може  бути
            тільки просторова крива. Поверхня торса може бути утворена, якщо у будь-якій
            точці  цієї напрямної пряма (твірна) буде дотичною. Для цього сполучаємо дві
            пари будь-яких точок:  2  і  9 та  4  і  11. Виявилося, що ці прямі – мимобіжні,
            тобто точки  9,2      , 4 ,  11 одній площині не належать. Отже, крива l  - просторова.
                  Проводимо проекції твірних, дотичних у будь-якій точці поділу просторової
            кривої (напрямної) l .
                  Визначаємо  видимість  твірних  методом  конкуруючих  точок.  Так,  щоб
            визначити  видимість  на  горизонтальній  площині  проекцій  скористаємося
            точками:   , AAA     , що належить твірній 1, і   ,BBB        , що належить твірній 11.
                            1   2                                      1   2
            Твірні названо за точками, у яких ці твірні дотикаються до напрямної кривої  l .
            Наприклад,  твірна  1  проходить  через  точку   1,11          ,  твірна  2  –  через  точку
                                                                        1  2
             2  ,2 1  2 2  , ... , твірна 12 – через точку  1212  1 , 12 2 .

                  Порівнюючи  відстань  цих  точок  до  горизонтальної  площини  проекцій,
            бачимо,  що  точка  , AAA  1  2    розміщена  вище  від  точки  ,BBB  1   2 .  Отже  на  цій
            площині проекцій вона видима, тому твірна2 видима стосовно твірної 11.
                  Щоб визначити видимість на фронтальній площині проекцій, скористаємося
            точками:   ,CCC      , що належить твірній 8, і  DD        ,D  , що належить твірній 1.
                             1   2                                      1    2
            Порівнюючи відстань цих точок до фронтальної площини проекцій, бачимо, що
            точка   ,CCC        розміщена  дальше  від  цієї  площини  проекцій,  ніж  точка
                          1   2
             D D  ,D  .  Отже,  на  фронтальній  площині  проекцій  видима  точка   ,CCC                ,
                  1   2                                                                              1   2
            тому твірна 8 видима щодо твірної 1.

                   Приклад  2.  Побудувати  на  епюрі  покриття  у  вигляді  косої  площини
            (гіперболічного  параболоїда)  за  напрямними  AB   і  CD  і  твірними,
            паралельними  до  горизонтально  проектуючої  площини  паралелізму     (рис.
                                                                                                    1
            Д.2).
                   Розв’язування.  Спочатку  проводимо  на  горизонтальній  площині  проекцій
            низку  твірних  між  горизонтальними  проекціями  прямих  A                       B   і  C    D
                                                                                             1  1        1  1
            паралельно  до  заданого  напряму  площини  паралелізму   .  Це  горизонтальні
                                                                                    1
                                     1
            проекції  твірних:  1       2 ,  2 , ...,  9  9 .  Потім  будуємо  фронтальні  проекції  цих
                                     1  1  1  1    1  1
            твірних  за  умови  належності  точок  ,1          , 2  ..., 9  твірній  AB ,  а  точок  ,1  2 ,..., 9
            твірній  CD. Це фронтальні проекції твірних:  11              2 ,  2  ,  ...,  9  9 . Таким чином,
                                                                      2  2  2  2      2  2
            проекції косої площини побудовані.
                  Видимість  твірних  на  фронтальній  площині  проекцій  визначаємо  за
            допомогою конкуруючих точок (на рис. Д.2 не показані).
                                                            70
   65   66   67   68   69   70   71   72   73   74   75