Page 49 - 4948

охоплюють також акваторію Перської затоки. Басра-
Кувейтська западина і тераса Хаза ускладнені
валоподібними підняттями субмеридіонального простягання,
що прослідковуються на сотні і десятки кілометрів і майже не
виражені в кайнозойських шарах.

+ + + 1 2

1 – вихід на поверхню кристалічного фундаменту, 2 – осадовий
чохол плити

Рисунок 3.5 – Схема тектонічної будови Аравійської плити

Синекліза Руб-эль-Халі займає всю південно-східну
частину Аравійської плити і зі сходу межує по глибинному
розлому зі складчастою спорудою Оману. Розмір її 1200 х 600
км. Продовженням її є Південна западина Перської затоки.
Синекліза характеризується широким розвитком
солянокупольної тектоніки.
Історія геологічного розвитку
Історію тектонічного розвитку Аравійської плити можна
розділити на два етапи. У перший етап, що охоплює тривалий
проміжок часу від кембрію до палеогену включно, ця область
випробувала типово платформовий розвиток.
У межах власне платформового етапу намічаються
стадії, різні за характером тектонічного розвитку й набору
формацій осадового чохла. У ранню стадію (кембрій-ранній
девон) переважало нагромадження теригенних відкладів, що
може свідчити про деяку нестійкість тектонічного режиму в

48