Page 147 - 4948
P. 147

герцинському    та альпійському циклам розвитку  суміжних
                             геосинкліналей. На межі цих циклів на платформі пройшли
                             регресії  і  деяка  перебудова  структурного  плану.  В  неогені
                             розпочалось  її  загальне  підняття.  Про    це    вказувалось    в
                             попередніх    лекціях.    В    даній    лекції  розглядається
                             геологічна    будова    північно-західної    і    південно-західної
                             частин Європейського континенту.
                                  З  північного  заходу  на  Східноєвропейську платформу
                            насунуті  тектонічні  покриви  Скандинавських  каледонід,
                            складених рифогенними   утвореннями   верхів   рифею-венду,
                            евміогеосинклінальними  товщами  кембро-силуру.  В  основі
                            найбільших  внутрішніх    покривів    відомі    офіоліти.    Ці
                            покриви        піддались    значному     метаморфізму.     Вони
                            неузгоджено  перекриті  уламковими  відкладами  (моласою)
                            девону, які заповнюють окремі грабени.
                                   На        півночі        Скандинавські        каледоніди
                            продовжуються  в  напрямку  західного  Шпіцбергена,  а  на
                            південний  схід  -  Британських  островів.  Британські
                            каледоніди     за    будовою     значно     відрізняються     від
                            Скандинавських.  В  них  виділяються  дві  основні    зони:
                            північно-західна  метаморфічна (північне  нагір'я Шотландії)  і
                            південно-східна    неметаморфічна  (південне    нагір'я
                            Шотландії, Північна Англія та Уельс). Перша, яка насунута на
                            північно-західну в напрямку платформового масиву північно-
                            західної  Шотландії  і  Гебридських  островів,  складена
                            рифейсько-вендськими   і    кембрійсько-нижньоордовицькими
                            товщами,  які зазнали  основної  деформації,  метаморфізму  і
                            гранітизації    в  ранньому    ордовику.    Друга    -
                            характеризується  поступовим послабленням  дислокацій  на
                            південний  схід  в  напрямку платформового масиву Мідленда
                            в  Англії,  складена  породами  кембро-силуру,  на  півночі
                            підстеляється  офіолітами,  деформована  в  кінці  силуру  на
                            початку девону. На півдні Ірландії та Англії на каледоніди, а
                            на  сході  -  на  масив  Мідленда  насунута  зовнішня  зона
                            Середньоєвропейських  герцинід.  На  континенті  північний
                            фронт герцинід простягається через північно-східну Францію,
                            Бельгію,  Німеччину,  Польщу,  відкриваючись  далі  під
                            насувами  Карпат,  і  супроводжується  на  ряді  ділянок
                            передовими прогинами (Франко-Бельгійський   і   Рурський,
                            а      також      Верхньосілезький  кам'яновугільний  басейн).
                            Герциніди займають велику площу в межах Середньої Європи
                            і  Піренейського  півострову.  Їх  зовнішня  зона  складена
                            потужним  глинисто-сланцевим  девоном  і  флішовим  нижнім


                                                           146
   142   143   144   145   146   147   148   149   150   151   152