Page 143 - 4948
P. 143

Північночорноморське  підняття,  14  –  Туапсинський  прогин,  15  –
                            Східночорноморський  вал,  16  –  Пудаутське  підняття,  17  –
                            Очамчирське підняття, 18 – Гшурійський прогин

                              Рисунок 10.1 – Схема тектонічного районування Чорного та
                                                   Азовського морів

                                  Важливе значення в тектонічній будові шельфу Чорного
                            моря  мають  регіональні  розломи  субширотної  (кавказької)  і
                            субмеридіональної  (антикавказької)  орієнтації.  Ці  розломи
                            відіграють  роль  природних  границь  вказаних  трьох
                            тектонічних  областей  і  обмежують  також  деякі  більш  малі
                            структури.
                                  Території Чорного та Азовського морів перспективні на
                            нафту  і  газ.  Однак  пошуково-розвідувальні  роботи
                            стримуються  значними  глибинами  моря.  Зараз  доступні  для
                            морського  буріння  райони  Азовського  моря,  північний  і
                            східний  шельфи  Чорного  моря.  В останні  роки  тут  відкрито
                            ряд газових родовищ.
                                  Западина     Каспійського      моря     простягається     в
                            субмеридіональному напрямку на відстань біля 1200 км. Вона
                            перекриває різновікові блоки кори, які відрізняються один від
                            одного     в   літолого-стратиграфічному       і   тектонічному
                            відношеннях.  Північна  частина  Каспію  розташована  на
                            докембрійській  основі  і  входить  до  складу  Прикаспійської
                            синеклізи  Східноєвропейської  платформи.  Середня  частина
                            Каспійського  моря,  найбільш  значна  за  площею,  відповідає
                            епігецинській  Скіфсько-Туранській  плиті.  Осадовий  чохол
                            складений  тут  породами  тріасу,  юри,  крейди,  палеогену,
                            неогену та антропогену загальною товщиною до 6 км.
                                  Зі сторони Скіфської плити під води Каспійського моря
                            заходять  (з  півночі  на  південь)  кряж  Карпінського,
                            Східноманицький         прогин,     Прикумсько-Тюленівський
                            мегавал, Терсько-Каспійський передовий прогин. Зі сторони
                            Туранської плити занурюється в сторону Каспію Бузачинське
                            склепінне     підняття,      Південнобузачинський        прогин,
                            Мангишлацька  зона  піднять,  Мангишлацько-Устюртська
                            синекліза  і  Карабогазьке  склепіння.  Центральна  частина
                            Каспію     зайнята    Середньокаспійським        склепінням     і
                            Казахською западиною, виявленими геофізичними методами
                            розвідки.
                                  Зчленування     структурних     елементів    Скіфської    і
                            Туранської плит під водами Каспійського моря можливо має


                                                           142
   138   139   140   141   142   143   144   145   146   147   148