Page 144 - 4948

торцевий характер і здійснюється по Астрахано-Гур’євському
крайовому шву північно-східного простягання.
Південна, найбільш глибоководна, частина Каспію
відноситься до альпійських гірськоскладчастих областей.
Границя між епігерцинськими плитами та альпідами
проходить по Скіфсько-Туранському крайовому шву. В
центральній частині Південного Каспію земна кора має
субокеанічну будову: із розрізу випадає гранітний шар, а
потужна (до 20 км) осадова товща залягає на базальтовому
шарі. Осадовий чохол Південного Каспію вивчений лише
частково. Свердловинами розкрито відклади неоген-
антропогену, які представлені чергуванням пісковиків,
алевролітів, глин і аргілітів. В тектонічному відношенні
центральну частину Південного Каспію, можливо, можна
вважати серединним масивом океанічного типу. В структурі
району він виражений глибокою западиною, яка заходить і на
прилеглу сушу, де виділяються Західнотуранська і
Нижньокуринська западини. З півночі Південнокаспійський
масив огинає Прибалхано-Апшеронська антиклінальна зона,
яка в рельєфі дна Каспійського моря виражена Каспійським
(Апшеронським) прогином. Ця антиклінальна зона є
зануренням південно-східної перикліналі мегантиклінорію
Великого Кавказу. З півдня масив обмежується Аладаг-
Ельбруською альпійською гірськоскладчастою областю. В
сучасному структурному плані Південнокаспійська западина
разом із Західнотуркменською і Нижньокуринською
западинами утворюють гігантську міжгірську депресію,
обрамлену гірськоскладчастими спорудами альпійського віку.
Із корисних копалин Каспійського моря найбільше
значення мають нафта і газ. Тут відкрито понад 30 родовищ
нафти і газу і пробурено більше 1000 морських свердловин.
Припливи вуглеводнів одержано із теригенних відкладів
пліоцену (акчагильський та апшеронський яруси). Глибина
залягання виявлених покладів від 3200 до 4100 м.
Перспективними у відношенні нафтогазоносності також є
шельфи Каспійського моря, які безпосередньо прилягають до
Мангишлаку і Бузачів. Серед інших корисних копалин Каспію
слід відзначити родовища мінеральних солей затоки Кара-
Богаз.
Аральське море знаходиться на південному зануренні
Уральського хребта. Фундамент складається із складчастих
утворень герцинського віку, а чохол - мезозойсько-
кайнозойських, переважно теригенних, утворень товщиною 2-

143