Page 152 - 4948

Західнотихоокеанським геосинклінальним поясом. Його
найдавніший елемент - каледоніди Північно-Східного Китаю,
які на узбережжі змінюються герцинідами. Північніше
простягаються пізньомезозойські споруди Сіхоте-Аліня і
Пенжинсько-Анадирської зони. Остання відділяється від
більш давньої Верхояно-Чукотської складчастої області
Охотсько-Чукотським крайовим вулкано-плутонічним
поясом.
Аналогічний пояс оточує зі сходу Сіхоте-Алінь, Корею і
палеозойські структури Південно-Східного Китаю. Найбільш
молоді елементи Тихоокеанського поясу на материку -
Корякське нагір'я і Камчатка, які знаходяться на ранній
стадії горотворення. Камчатсько-Кор'якська система через
Курильську острівну дугу зчленовується із Сахаліно-
Хоккайдською системою. Далі на південь активну окраїну
азіатської частини материка утворюють острівні дуги та
окраїнні моря, в глибоководних котловинах з корою
океанічного типу. При цьому дуги, які лежать ближче до
континенту, включають структури, що сформувалися в
палеозої або ранньому мезозої, частково на більш давній
континентальній корі. Східні зони цих дуг мають
пізньомезозойсько-ранньокайнозойський вік, а зовнішні дуги
можливо виникли в кайнозої повністю на океанічній корі.
Вік котловин окраїнних морів також кайнозойський. На
острівних дугах від Камчатки до Філіппін, розташовані
чисельні активні вулкани. Вплив високоактивних тектоно-
магматичних процесів Тихоокеанського поясу проявився в
деформаціях, підняттях і гранітоутворенні на його західній
периферії - в Китаї, Кореї, Східній Монголії, Забайкаллі і
Приамур'ї. Як східна окраїна Азії, так і Центральноазіатський
гірський пояс та альпіди Західної Азії, Кавказу і Закаспію
мають і в сучасну епоху високу сейсмічність, яка
проявляється у руйнівних землетрусах.
Африка – другий за величиною материк після Євразії,
2
2
площа якого складає 29,2 млн.км (з островами 30,3 млн. км ).
Це континент, територію якого майже повністю займає древня
Африканська платформа, кристалічний фундамент якої
виходить на поверхню у вигляді Арабо-Нубійського щита і
представлений метаморфічними товщами і гранітами
докембрію. На крайньому північному заході платформа
обмежена Атлаською гірською системою, до складу якої
входить Великий Атлас герцинського віку та Малий Атлас
альпійського віку. На півдні африканська платформа межує з

151