Page 150 - 4948

виповнюють систему авлакогенів, мілководно-морських
осадів юри, крейди і кайнозою, які складають параокеанічні
прогини, і нарешті трапового плаща кінця крейди-початку
палеогену, який покриває Деканське плато.
На південному заході Азії, на Аравійському півострові,
виділяється північно-східна частина Африкано-
Аравійської платформи, фундамент якої виступає у
вигляді Арабо-Нубійського масиву (щита), складеного із
метаморфізованих і прорваних гранітами осадово-
вулканогенними товщами рифею, які зазнали деформації в
байкальську епоху. На заході цей фундамент занурений під
фанерозойський чохол Східносередземноморської, а на
північному сході Східноаравійської зон перикратонних
опускань. На північному заході Аравійський півострів
перетинається віткою Східноафриканської рифтової
системи.
На північному сході Азії до Сибірської платформи
примикає, зчленовуючись з нею через Передверхоянський
прогин, Верхояно-Чукотська складчаста область. Більша її
частина утворилась на фундаменті продовження Сибірської
платформи, який відслонюється в Охотському, Колимському і
Омолонському масивах. Простір між цими масивами
виповнений комплексом карбонатних мілководних утворень,
близьких за складом до осадового чохла Сибірської
платформи. Він перекривається більш потужним комплексом
верхнього палеозою, тріасу і юри. Обидва комплекси зім'яті в
кінці юри на початку крейди.
Одним із величезних пізньопротерозойсько-
фанерозойських складчастих поясів Азії є Урало-
Монгольський пояс який простягається між
Східноєвропейською і Сибірською платформами на заході,
Сибірською і Китайсько-Корейською платформами на сході.
До складу Урало-Монгольського поясу входять байкаліди,
салаїриди і каледоніди, герциніди, кімеріди, а також
фрагменти більш давньої континентальної кори - серединні
масиви.
Західна і центральна частини поясу закінчили свій
геосинклінальний розвиток в кінці палеозою, крайня східна і
південно-східна – в середині або на початку мезозою.
Починаючи з юри значна частина поясу між Уралом і
Сибірською платформою була втягнута в опускання з
утворенням Західносибірської плити, покритої чохлом
юрсько-крейдових і кайнозойських мілководно-морських і

149