Page 151 - 4948

континентальних відкладів.
Іншим величезним складчастим поясом Азії є
Середземноморський геосинклінальний пояс, який
простягається в широтному напрямку на південь від
Таримського масиву і Китайсько-Корейської платформи, на
північ від Африкано-Аравійської та Індостанської
платформ і на захід від Південнокитайської платформи.
Північна частина цього поясу закінчила розвиток в середині
або в кінці палеозою. Вона включає каледоніди, герциніди і
кімеріди. В межах Індокитайського півострову утворює дві
вітки – Північнов’єтнамську і Лаосько-Малайську, між
якими розташовується Індосинійський серединний масив з
ранньодокембрійським ядром.
Південна частина Середземноморського поясу
представляє зону кайнозойських, альпійських покривно-
складчастих деформацій та горотворення. До початку
альпійського етапу геосинклінального розвитку, тобто до
юрського періоду, більша частина цієї зони розвивалась у
платформовому режимі, який встановився тут з венду-
кембрію після байкальських деформацій і метаморфізму.
Палеозойсько-тріасовий чохол цієї епібайкальської
перигондванської платформи складений
мілководноморськими теригенно-карбонатними відкладами.
Лише на північно-західній периферії поясу попередньо
альпійському геосинклінальному розвитку пройшов
геосинклінально-орогенний розвиток в палеозої-тріасі. До
закладення альпійської геосинкліналі пройшло подрібнення і
розсування континентальної кори з новоутворенням кори
океанічного типу. На окремих ділянках збереглись глиби
континентальної кори, які утворили мікроконтиненти в океані
Тетіс, а потім серединні масиви в складчастому поясі.
Основні деформації з утворенням покривів розпочались
в кінці крейди і продовжувались протягом палеогену і
раннього міоцену, змінившись в олігоцені - міоцені
горотворенням. Паралельно з підняттям йшло накопичення
молас в передгірських і міжгірських прогинах. Новітнє
гороутворення розповсюдилось далеко за межі альпійської
геосинкліналі, особливо в Центральній Азії, створивши
потужний Центральноазіатський гірський пояс, який
включає в себе Тянь-Шань, Памір, Алтай, Саяни, хребти
Прибайкалля і Забайкалля, Великий Хінган та ін., а також
найвище у світі Тібетське нагір'я.
Структура східної частини Азії визначається

150