Page 130 - 4948

опущеною, а тому в ній сформувався повний розріз морського
неогену. В антропогені проходить утворення морських і
річкових терас, делювіальних шлейфів, озерних осадків.
Підсумовуючи вище викладене, можна представити, що
в тріасі на пізньопротерозойській і палеозойській основах
заклався геосинклінальний прогин. Протягом ранньої і
середньої юри в цьому прогині проходило утворення осадово-
ефузивних товщ. Передкеловейська складчастість привела до
того, що пізньоюрські відклади повсюдно залягають
неузгоджено.
В східній частині Криму в середньому пліоцені пройшло
занурення південного крила і ядра антиклінорію Гірського
Криму під рівень Чорного моря. На сході - на Керченському
півострові сформувався крайовий прогин, який продовжує
Кубанський прогин Передкавказзя.
Корисні копалини
Серед корисних копалин Гірського Криму можна
виділити вугільні пласти юрського віку (Бешуйське
родовище), залізні руди осадового походження (Камиш-
Бурунське родовище), родовища гіпсу, сірки, вулканічного
туфу, вапняка-ракушняка, облицювального каміння.

Складчаста споруда Кавказу
Територія Кавказу відноситься до Середземноморського
геосинклінального поясу.
Геологічна будова
В його структурі у відповідності з головними
орографічними одиницями виділяється Великий Кавказ,
Ріоно-Куринська зона міжгірських прогинів і
мегантиклінорій Малого Кавказу. Розташований він на
південь від Скіфської плити між Чорним і Азовським морями
на заході і Каспійським морем на сході. Простягається Кавказ
на відстані 1500 км при ширині біля 200 км (рис. 9.5).
Докембрійські і палеозойські комплекси зустрічаються
відносно рідко, головним чином в басейнах рік Малої Ааби,
Теберди, Араксу, Урупу, в районі Дзірульського масиву.
Представлені вони гнейсами, кристалічними сланцями,
піщано-глинистими карбонатними і вулканогенними
утвореннями, потужними інтрузіями гранітів. Розріз
палеозою закінчується товщею пермських конгломератів
товщиною 4 км. Загальна товщина докембрійських і
палеозойських відкладів Кавказу перевищує 17 км.

129