Page 135 - 4948
P. 135

відокремлена  Аджігайсько-Алятською    зоною    розломів    від
                            периклінального      моласового      Апшероно-Кобустанського
                            прогину,  утворюючи  разом  зі  ним    північно-західне
                            обрамлення  глибокої  Південнокаспійської западини.
                                  Південна частина Закавказького масиву на альпійському
                            орогенному  етапі  була  втягнута  в  підняття  Малого  Кавказу.
                            На масиві  в  середині  крейди  в  північно-західній  частині
                            виник  широтний    рифтогенний    Аджаро-Тріалетський
                            прогин,    який  виповнювався    флішовими,    вулканогенно-
                            карбонатними    товщами  крейди-нижнього    палеогену    і
                            зазнав    складчастих    деформацій  помірної  інтенсивності  в
                            кінці еоцену, з насуванням на Ріонську і Куринську западини.
                            Виникла  Аджаро-Тріалетська  складчаста  зона  занурилась  на
                            схід від Тбілісі під моласи  Куринської западини.
                                  Заключні деформації зони відносяться до кінця еоцену,
                            коли  на  неї  на  сході  насунулась  антиклінорна  зона  Малого
                            Кавказу.  Південна  частина  Малого  Кавказу  на  протязі
                            палеозою  і  майже  всього  мезозою  належала  до  північної
                            окраїни Іранської плити з пізньокембрійським метаморфічним
                            фундаментом.  На цьому  фундаменті  залягають  мілководно-
                            морські  карбонатно-теригенні і карбонатні відклади девону-
                            нижнього карбону і пермо-тріасу.
                                  Вся  ця  область  зазнала  складчастих  деформацій
                            помірної  інтенсивності  в  кінці  еоцену.  В  міоцені  в  басейні
                            сучасного Араксу утворились  накладені  моласові  западини
                            -    Араратська    і  Нахічеванська.  В  пізньому  міоцені  значні
                            площі в центральній частині  Малого  Кавказу  були охоплені
                            потужним    наземним  вулканізмом.  Вулканічна  діяльність
                            продовжувалась до голоцену включно. Вона проявилась й на
                            Великому Кавказі - вулкани Ельбрус, Казбек та ін. Відомі на
                            Великому Кавказі малі інтрузії гранітоїдів пліоценового віку,
                            а в районі Мінеральних Вод на північному схилі дещо більш
                            давніх лаколітів.
                                  Порівняно з деякими іншими структурами альпійського
                            складчастого  поясу  Кавказ  характеризується  відносно
                            невисокою  сейсмічністю,  катастрофічні  землетруси  тут
                            рідкісні, а їх інтенсивність не перевищує 8 балів.
                                  Корисні копалини
                                  На  території  Кавказу  виявлені  чисельні  родовища
                            горючих  металічних  і  неметалічних  корисних  копалин,  а
                            також мінеральних, термальних і прісних вод.
                                  Промислова нафтогазоносність встановлена в широкому
                            стратиграфічному  діапазоні  -  від  тріасу  до  неогену.


                                                           134
   130   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140