Page 113 - 4948
P. 113

затоки.
                                  Корисні копалини
                                  В    Юньнань-Малайському        складчастому     поясі    з
                            ультраосновними  породами  офіолітових  поясів  пов’язані
                            родовища  хромітів  і  нікелю,  з  гранітоїдами  –  родовища  руд
                            олова, вольфраму, міді. На контактах гранітів з карбонатними
                            товщами  –  родовища  залізних  руд.  У  вапняках  палеозою
                            встановлені  поклади  марганцевих  і  поліметалічних  руд.  До
                            зон  тріщинуватості  приурочені  рудопрояви  золота,  сурми.
                            Прирозломні  кайнозойські  западини  вміщують  родовища
                            бурого вугілля.
                                  На  Індосинійському  масиві  з  відкладами  осадового
                            чохла  пов’язані  поклади  природного  газу  і  калійних  солей,
                            рудопрояви  урану  і  міді,  з  кайнозойськими  базальтами  –
                            дорогоцінне каміння.
                                  В  Менамській  западині  з  кайнозойськими  товщами
                            пов’язані поклади нафти і природного газу.

                                             Складчаста зона Кордильєр
                                  Гірські  споруди  Кордильєр,  які  в  східній  частині
                            включають  Скелясті  гори,  простягаються  вздовж  західного
                            краю всього континенту Північної Америки на віддалі більше,
                            ніж 8000 км.
                                  Геологічна будова
                                  В рухомому поясі Кордильєр із сходу на захід виділяють
                            три  основні  тектонічні  зони:  епіплатформові  орогенічні
                            області  Північних  Скелястих  гір,  Південних  і  Центральних
                            Скелястих  гір,  міогеосинклінальна  і  евгеосинклінальна
                            області        первинної          палеозой-нижньомезозойської
                            геосинкліналі,  перетворені  в  мезо-кайнозої  в  складчасті
                            споруди (рис. 8.3).
                                  Епіплатформові  орогенічні  області  Скелястих  гір
                            виникли  одночасно  з  гороутворенням  в  геосинклінальному
                            поясі  Кордильєр  в  кінці  крейди  –  на  початку  палеогену  в
                            межах  роздробленої  крайової  частини  древньої  платформи.
                            Повторне їх інтенсивне підняття відбулося в кінці неогену і в
                            четвертинний  період,  коли  утворився  сучасний  рельєф.
                            Орогенічна  область  утворює  крупні  виступи  (Південні  і
                            Центральні Скелясті гори та Північні Скелясті гори), складені
                            осадами  палеозою  і  мезо-кайнозою  у  платформових  фаціях.
                            Обидва виступи відділені поперечними розломами.





                                                           112
   108   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118