Page 113 - 4948
P. 113
затоки.
Корисні копалини
В Юньнань-Малайському складчастому поясі з
ультраосновними породами офіолітових поясів пов’язані
родовища хромітів і нікелю, з гранітоїдами – родовища руд
олова, вольфраму, міді. На контактах гранітів з карбонатними
товщами – родовища залізних руд. У вапняках палеозою
встановлені поклади марганцевих і поліметалічних руд. До
зон тріщинуватості приурочені рудопрояви золота, сурми.
Прирозломні кайнозойські западини вміщують родовища
бурого вугілля.
На Індосинійському масиві з відкладами осадового
чохла пов’язані поклади природного газу і калійних солей,
рудопрояви урану і міді, з кайнозойськими базальтами –
дорогоцінне каміння.
В Менамській западині з кайнозойськими товщами
пов’язані поклади нафти і природного газу.
Складчаста зона Кордильєр
Гірські споруди Кордильєр, які в східній частині
включають Скелясті гори, простягаються вздовж західного
краю всього континенту Північної Америки на віддалі більше,
ніж 8000 км.
Геологічна будова
В рухомому поясі Кордильєр із сходу на захід виділяють
три основні тектонічні зони: епіплатформові орогенічні
області Північних Скелястих гір, Південних і Центральних
Скелястих гір, міогеосинклінальна і евгеосинклінальна
області первинної палеозой-нижньомезозойської
геосинкліналі, перетворені в мезо-кайнозої в складчасті
споруди (рис. 8.3).
Епіплатформові орогенічні області Скелястих гір
виникли одночасно з гороутворенням в геосинклінальному
поясі Кордильєр в кінці крейди – на початку палеогену в
межах роздробленої крайової частини древньої платформи.
Повторне їх інтенсивне підняття відбулося в кінці неогену і в
четвертинний період, коли утворився сучасний рельєф.
Орогенічна область утворює крупні виступи (Південні і
Центральні Скелясті гори та Північні Скелясті гори), складені
осадами палеозою і мезо-кайнозою у платформових фаціях.
Обидва виступи відділені поперечними розломами.
112