Page 139 - 4934
P. 139

1.219. ЗАКОН ХВОСТА. Люди тягнуть за собою свої “хвости”. Коли людина
         вже пішла, її “хвіст” ще залишається. Це ті контакти і зв'язки, які вона “збагатила”.


                 1.220. ЗАКОН  ХОРОШИХ  СТОСУНКІВ.  Хороші  стосунки  з  не  дуже
         впливовою людиною ефективніші, ніж середнє, поверхневе знайомство з “тузом”.


                 1.221. ЗАКОН  ХОРОШОЇ  ФОРМИ  (ПРЕГНАТНОСТІ).  Якщо  існує  декілька
         можливих  варіантів сприйняття форми, то зазвичай вибирається той з них, який є

         найбільш простим, впорядкованим та осмисленим.


                 1.222. ЗАКОН ХРЕСТА. Хрест кожному дається у строгій відповідності з його
         спиною.


                 1.223. ЗАКОН  ХУДОЖНИКА  І  ФОТОГРАФА.  Обидва  змальовують  людей
         схожими на себе.


                 1.224. ЗАКОН  ЧАРІВНОГО  СЛОВА.  Виявляється,  чарівне  слово  –  “ні”,  а
         зовсім не “будь ласка”.


                 1.225. ЗАКОН  ЧУТОК  ОЛПОРТА.  Чутка  є  функцією  важливості  події,

         помноженої на її двозначність.


                 1.226. ЗАКОН ЩАСТЯ Л.Н. Толстого. Щастя не в тому, щоб робити завжди,
         що хочеш, а в тому, щоб завжди хотіти те, що робиш.


                 1.227. ТРИ СКЛАДОВІ СВІДОМОСТІ: А. ЗАКОН РІВНЯ ІНФОРМАЦІЇ. При
         безперервному  процесі  вичерпання  з  середовища  певної  інформації  суб'єкт,  що

         пізнає, наближаючись до порогу відомого, автоматично (режим інсайду) переходить
         у сферу невідомого. Б.  ЗАКОН  ВІДСТОЮВАННЯ —  інтерпретація факту завжди

         відстоює  його  новизну.  В.  ЗАКОН  СПІВВІДНОШЕННЯ  —  побачене  невідоме
         передається  в  опубліковане,  тобто  науково  засвоєне  лише  через  уподібнення.
         Наслідок про кількість інформації: у шпильковій голівці з ДНК зібрана інформація,

         еквівалентна стосу книг в 500 разів більшому, ніж відстань від Землі до Місяця, а
         вся  інформація  для  відтворення  всіх,  хто  живе  на  Землі,  вміщається  в  контейнері

         розміром  в  пару  пігулок.  ДНК  –  природна  база  даних  на  клітинному  рівні,  що
         зберігається 3,5 млрд. років, змінюючи її вміст, але не структуру.


                                                          137
   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144