Page 29 - 4929
P. 29

важливо розуміти, що існує багато концепцій істини, кожна з яких пояснює мож-
            ливість отримання істинного знання. Вам слід розрізняти поняття істини та прав-
            ди. Істина претендує на єдине, цілісне розуміння дійсності, вона є ідеалом наук. І
            хоча в самих науках можливі різні концепції і підходи до істини, все одно наукова
            істина має бути об’єктивною, предметною, конкретною і єдиною. Тоді як поняття
            правди  передбачає  ціннісно-смисловий  зміст.  Правда  не  претендує  на  остаточ-
            ність  і виключність свого бачення реальності, вона включає  в себе суб’єктивні,
            культурно-історичні, ціннісні аспекти, які створюють можливість різного тлума-
            чення дійсності. Це характерно для теології, віри, історії, мистецтва в яких знання
            допускає значну смислову різницю і варіативність. Справедливо кажуть, що істи-
            на одна, а правда у кожного своя.
                  3. На початку відповіді на друге запитання варто наголосити, що методом пі-
            знання є спосіб, яким отримують знання. Також треба знати, що методи пізнання
            поділяються на загальнонаукові, спеціально-наукові та філософські. Загальнонау-
            кові використовуються в усіх науках, а спеціальні в окремих галузях наук: точ-
            них, природничих, соціальних, гуманітарних. Треба розуміти, що методологія гу-
            манітарних наук має свої особливості, адже ці науки мають справу з реальністю
            людського, а не природного буття. Окремо виділяють філософські методи пізнан-
            ня, специфіка яких полягає у пошуку способів осмислення загальних проблем сві-
            ту, людини й культури. До цих методів відносять трансцендентальний, діалектич-
            ний,  феноменологічний,  герменевтичний.  Перший  співвідносить  можливість
            отримання знання з загальними формами людської свідомості (Кант). Діалектика
            встановлює відповідність між законами буття та мислення і називає їх головною
            рисою розвиток, закони і принципи якого вона пізнає (Маркс). Феноменологічний
            метод навпаки, пояснює пізнання як споглядання, опис та реконструкцію феноме-
            нів  буття  та  свідомості  (Гуссерль,  Шеллер).  Герменевтичний  метод  виходить  з
            того, що будь-який акт пізнання є актом тлумачення – надання певній реальності
            ціннісно-смислового  значення.  Тому  пізнання  в  герменевтиці  є  розкриттям  і
            з’ясуванням первинних сенсів тексту чи реальності.

                                           Питання для самоконтролю :
            1. Назвіть основні принципи гносеології.
            2. У чому полягає емпірична концепція пізнання?
            3. Дайте визначення методу та методології
            4. Яку роль відіграє інтуїція в пізнанні, творчості, повсякденному житті?
            5. Чим відрізняється теоретичний рівень наукового пізнання від емпіричного?
            6. Що постає критерієм істини?

                                             Рекомендована література:

                                                        Основна:
           1. Бубер М. Я и Ты / М. Бубер // Квинтэсенция: Филос. Альманах. – М., 1992.
           2. Бородай Ю.М. Воображение и теория познания / Ю.М.Бородай. – М., 1996.
           3. Рассел Б. Людське пізнання: його сфера і межі (факт, ві-ра, істина і пізнання) /
            Б.Рассел;  упоряд. І.Демчик  // Філософія:  хрестоматія.  – Кам’янець-Подільський:
            Абетка, 2000. – С. 229-231.

                                                             29
   24   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34