Page 32 - 4929

ними, кліматичними (Мєчніков), біологічними (соціальний дарвінізм), космічни-
ми (Л. Гумильов), расовими (Гобіно). В ідеалізмі сутність суспільства покладаєть-
ся або у реалізації засад світового Розуму (об’єктивний ідеалізм), або визначаєть-
ся духовно-ідеальною та вольовою активністю людини (суб’єктивний ідеалізм).
Згідно діалектичному матеріалізму природа суспільних процесів має виробничо-
економічний характер (Маркс). Студент повинен розуміти, що усі представлені
підходи є редукціоністськими, адже усю багатоманітність суспільних процесів
зводять лише до одного фактору. Протилежну позицію займає збалансований під-
хід, згідно якому, суспільство постає єдністю природного, суспільного, індивідуа-
льного. Природні процеси (біологічні, географічні, кліматичні) виступають осно-
вою для формування суспільства. Історичні процеси (культура в розвитку) обумо-
влюють загальний динамізм і культурну зумовленість розвитку суспільства. На-
явність індивідуального аспекту свідчить про те, що суспільство складається з
окремих осіб, які разом утворюють нову спільноту.
2. Готуючись до даного питання, треба розуміти, що «сфера суспільного жит-
тя» відбиває різнопланові процеси, стосунки, цінності, інститути, фактори як ма-
теріальні, так і ідеальні, об’єктивні й суб’єктивні. Сфера – це реальний процес
людської життєдіяльності. Діалектика сфер суспільного життя розглядається нами
як реальне життя суспільства в конкретно-історичних, соціокультурних та приро-
дних вимірах. Доцільно виділити такі сфери суспільного життя:
а) матеріальна – охоплює процеси матеріального виробництва, розподілу, обмі-
ну, споживання, а також продуктивні сили й виробничі відносини, науково-
технічний прогрес і технологічну революцію;
б) соціально-політична – включає соціальні та політичні стосунки людей у сус-
пільстві – національні, групові, міждержавні. Ця сфера охоплює такі явища й про-
цеси, як революція, реформа, еволюція, війна. В цій сфері функціонують такі со-
ціальні інститути, як партія, держава, суспільні організації;
в) духовна – це широкий комплекс ідей, поглядів, уявлень, тобто весь спектр
виробництва свідомості (як індивідуальної, так і суспільної), трансформації її від
однієї інстанції до іншої (засоби масового інформування), перетворення в індиві-
дуальний духовний світ людини;
г) культурно-побутова – охоплює виробництво культурних цінностей, передачу
їх від одного покоління до іншого, життя сім’ї, побутові проблеми (організація
відпочинку, вільного часу), освіту, виховання тощо.
Усі сфери суспільного життя тісно взаємопов’язані, тому їх треба розглядати
лише в єдності. В центрі кожної сфери, як і суспільства в цілому, має стояти лю-
дина, що охоплює всі сфери життєдіяльності, єднає їх.

Питання для самоконтролю
1. Що вивчає соціальна філософія?
2. Як виникає суспільство? Охарактеризуйте основні концепції походження суспі-
льства.
3. Чи можливе життя людини поза суспільством?
4. Які виділяють сфери суспільного життя?
5. Розкрийте сучасні уявлення про суспільство.
6. Чому суспільство розглядають як систему? Обґрунтуйте.

32